Після цього уроку учні зможуть:
1. Характеризувати
цілі держав-переможниць на Паризькій мирній конференції;
2. Аналізувати
умови Версальського мирного договору та «14 пунктів Вільсона»;
3. Пояснювати
значення створення Ліги Націй;
4. Оцінювати хід
історичних подій і визначати роль особистості в історії;
5. Показувати на
карті держави-переможниці та держави, що потерпіли поразку в Першій світовій
війні.
Основні
знання: стратегічні цілі Антанти напередодні конференції;
основні рішення Паризької мирної конференції; суть Версальського мирного
договору; «14 пунктів» В. Вільсона.
Поняття
і терміни: «14 пунктів» В. Вільсона; мандатна система;
репарації; контрибуції; Версальська мирна система; Рейнська демілітаризована
зона; Ліга Націй.
Основні
дати і події: 18 січня - 28 червня 1919 р. – робота
Паризької мирної конференції; 28 червня 1919 р. – підписання Версальського
мирного договору;
10 вересня 1919 р. –
підписання Сен-Жерменського договору з Австрією;
27 листопада 1919 р. –
підписання Нейїнського договору з Болгарією; 4 червня 1920 р. – підписання
Тріанонського договору з Угорщиною; 10 серпня 1920 р. – підписання Севрського
договору з Туреччиною.
Особистості
в історії: В. Вільсон; Ж. Клемансо; Д. Ллойд
Джордж.
Обладнання
уроку: політична карта світу; схема «Засади організації
Ліги Націй»; портрети В. Вільсона, Ж. Клемансо, Д. Ллойд Джорджа; роздатковий
матеріал «Мирні договори із союзниками Німеччини»
Тип
уроку: урок засвоєння нових знань і умінь.
Хід
уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань та
вмінь учнів
Бесіда.
1.
Яку тему ми вивчили, підсумували та узагальнили?
2. Хронологічні рамки Першої світової війни.
3. Чому ця війна називалася світовою?
4. Які країни входили до складу ворогуючих блоків?
5. Хто в цій війні переміг, а хто потерпів поразку?
6. Робота з картами.
ІІІ. Мотивація навчальної
діяльности учнів
Слово
учителя.
Перша
світова війна – це війна за переділ світу і перемогу в ній одержала Антанта.
Але необхідно було поставити «останню крапку» - документально закріпити
перемогу держав Антанти.
Тому
боротьба за переділ світу перемістилася з поля бою у кабінети; вели її вже не
військові, а дипломати й політики.
Воєнні дії закінчилися підписанням
Комп’єнського перемир’я, а політичні бої – Паризькою мирною конференцією і
підписанням договорів з переможеними країнами. На цьому уроці ми визначим
сутність Версальського договору і нове співвідношення сил у світі, яке склалося
в результаті підписання серії міжнародних договорів після закінчення Першої
світової війни; розкриємо значення створення Ліги Націй.
Допоможе
нам досягнути мети вирішення проблемного завдання: «В чому
ви вбачаєте суперечності Версальської системи договорів?»
IV. Сприйняття та усвідомлення
навчального матеріалу
1.
Цілі держав-переможниць на конференції.
Завдання 1. Бесіда.
1.
Паризька мирна конференція розпочала свою роботу 18 січня 1919 р. Мету її ми
можемо сформувати самі. Якою була мета цієї конференції?
2.
Загалом на конференції було 72 делегати із 26 країн світу і 4 домініонів
Великобританії. Але, як ви думаєте, які країни «грали першу скрипку» на
Паризькій мирній конференції?
3.
Переможені країни до участі в конференції були допущені вже після того, як були
вироблені проекти мирних угод? Чи збиралися держави-переможниці рахуватися з
думкою переможених? Чому ви так думаєте?
4.
Ми з вами в основному перелічили держав-учасниць конференції. Але одну країну
ми жодного разу не згадали, хоч її внесок у перемогу був вагомим. Яка це
країна? Чому вона не була запрошена у Париж? Наскільки це справедливо?
5.
Отже, наскільки справедливим був склад учасників?
Розповідь учителя.
Конференція
проходила у формі пленарних засідань, але велика кількість учасників,
наявність так званих «малих країн» аж ніяк не сприяла виробленню умов миру і не
відповідала інтересам провідних держав. Тому найважливіші питання вирішувала
«Рада десяти» - по два представники від 5 країн (Англія, Франція, США, Італія,
Японія).
Але
і тут не вдалося дійти згоди з основних питань, що й констатував президент США
В. Вільсон: «Блискуче, панове, - ми розійшлися з усіх питань». І «коло
вибраних» скоротилося до чотирьох – це і була «Рада чотирьох», куди увійшли
лідери: США – президент В. Вільсон, Франції – прем’єр-міністр Ж. Клемансо,
Італії – прем’єр-міністр Орландо, Англії – прем’єр-міністр Д. Ллойд Джордж.
Зібравшись на квартирі англійського прем’єра чи в кабінеті американського
президента, вони вели розмови з найважливіших проблем повоєнного облаштування
світу.
Але
і вчотирьох вони не змогли дійти згоди, Рада скоротилася ще на одного учасника
і стала називатися «Радою трьох». Із загального списку випала
Італія, та ще й з
принизливим для себе вироком, озвученим Д. Ллойд Джорджем: «Італія, по суті,
ніколи і не вела війну».
Завдання
2. Повідомлення учнів про В. Вільсона, Д. Клемансо, Д.
Ллойд Джорджа.
Вудро
Вільсон – 28 президент США, обирався
на цю посаду двічі. Спочатку був губернатором штату Нью-Джерсі, успішним
реформатором. З початком війни намагався дотримуватися нейтралітету, але
поступово прийшов до висновку, що США повинні вступити у війну на боці
союзників проти Німеччини. Автор «14 пунктів» - програми повоєнного устрою
світу. Учасник Паризької конференції і один з авторів
Версальського мирного договору.
Джордж Клемансо –
французький державний діяч. Політичну кар’єру почав з посад міністра
внутрішніх справ, військового міністра, прем’єр-міністра. Мав прізвисько
«Тигр», оскільки вирізнявся рішучістю і наполегливістю. Один з авторів
Версальського мирного договору, Програвши вибори 1920 р., відійшов від
політичної діяльності.
Д. Ллойд Джордж –
англійський державний діяч. Був членом парламенту від Лібе-ральної партії,
міністром торгівлі, потім – міністром фінансів. Мав блискучі ораторські
здібності. На Паризькій мирній конференції був прихильником поміркованих вимог
щодо Німеччини. В 1922 р. пішов у ввідставку.
Завдання
3. Робота в парах та групах.
Ми
маємо три умовні групи – три ряди парт і учнів, які сидять за цими партами.
Уявимо, що перша група – це представники Англії, друга – Франції, третя – США.
Керівниками груп будуть … (учні з числа сильніших). Цілі держав-учасниць
Паризької конференції ви обговорюєте в парах, формулюючи їх коротко, лаконічно
на папері. Учні можуть скористатися підручником та допомогою керівників груп.
Ті ж, в свою чергу, аналізують відповіді і роблять висновки.
Бесіда.
1.
Англія, для вас прийнятні вимоги Франції? Чому?
2.
США, ви згодні з вимогами Англії та Франції?
3.
Франція, чому вам так хочеться покарати Німеччину?
Висновки.
Отже, найбільш
«кровожерливою» виявилася Франція, яка хотіла
-
роздроблення Німеччини;
-
репарацій – «Німці заплатять за все!»;
-
демілітаризавоної зони;
-
військового послаблення Німеччини;
-
повернення територій.
(
Словникова робота).
-
Англія займала більш помірковану позицію:
-
хотіла забезпечити зміцнення та розширення Британської імперії;
- виступала за «рівновагу сил» - прагнула
ослаблення Німеччини, але не настільки, щоб та не могла конкурувати з Францією;
-
репарації.
США.
Позиція цієї країни була особлива. США досягли економічної та військової
могутності і тому
-
не приховували претензій на політичний вплив у Євопі й світі;
-
прагнули встановлення рівноваги в Європі шляхом заснування міжнародної організації
– Ліги Націй. Лише добившись рівноваги, США могли б здобути верховенство над
іншими державами;
-
американський президент тут запропонував програму миру – «14 пунктів» - яка
передбачала новий підхід до побудови міжнародних відносин у повоєнному
світі.
Завдання
4. Робота з документами.
Розгляньте
«14 пунктів» В. Вільсона і визначте його основні положення.
Завдання
5. Бесіда
Свої
цілі мали також Італія та Японія. Але оскільки їх представники не були допущені
до обговорення умов мирних договорів, логічно передбачити, що їх вимоги не було
враховано. Скажіть, за таких умов могли держави-переможниці укласти мирний
договір, який би задовольнив усіх? Чому?
Ні!
Тому договір, який було підписано 28 червня 1919 р. і який увійшов в історію як
Версальський мирний договір, був спробою знайти компроміс між сторонами при
вирішенні долі Німеччини та її союзників.
2.
Версальський мирний договір.
Завдання
6. Робота з документами й складання таблиці
28
червня 1919 р., Париж, Франція.
Місто
радіє, вулиці сяють вогнями. З Ейфелевої вежі на місто спрямовані промені
світла трьох національних кольорів: червоного, білого, синього. Галасливі юрби
людей на вулицях, звучить «Марсельєза».
28
червня 1919 р., Німеччина.
Тут
оголошено траур – на знак цього в містах приспущені траурні прапори.
Навіть
не знаючи умов цього договору, можемо сказати, що для Німеччини він був – яким?
– принизливим і несправедливим. Довести, що це було справді так, ми з вами
зможемо, використовуючи атлас, матеріал підручника та документ, що містить
статті Версальського мирного договору. Ваше завдання: визначити, які
обмеження були накладені на Німеччину державами-переможницями. Ваші думки мають
бути оформлені у вигляді таблиці.
|
Територіальні
обмеження
|
Військові та
політичні обмеження
|
|
1. Розчленування
Німеччини.
2. Втрата територій.
3. Рейнська
демілітаризована зона.
4. Втрата колоній.
|
1. Скорочення
збройних сил.
2. заборона мати
артилерію, авіацію, флот.
3. Репарації.
4. Заборона
об’єднання Німеччини та Австрії.
5. Німеччина
оголошувалася головним винуватцем війни.
|
Висновки
Слово учителя.
А
тепер послухаємо оцінку Версальського мирного договору політиками та
військовими.
«Ви
можете залишити Німеччину без її колоній, довести її армію до рівня
поліцейської сили і її флот до рівня флоту держави п’ятого рангу. В
кінцевому підсумку це нічого не дасть. Якщо вона вирішить, що мирний
договір 1919 року несправедливий, вона знайде спосіб помститися переможцям».
(Ллойд Джордж).
«Це не мир, це
перемир’я на 20 років». (Маршал Фош).
І
дійсно, рівно через 20 років Німеччина розпочала нову війну, що увійшла
в історію як Друга
світова війна.
Учні
роблять загальні висновки з даного питання.
3.
Ліга Націй
Серед
440 статей Версальського договору 26 були присвячені Лізі Націй і започаткували
створення цієї міжнародної організації. Мета її – «розвиток співробітництва між
народами та гарантування миру й безпеки». Статут Ліги Націй – складова частина
Версальського мирного договору – підписали 42 держави. Штаб-квартира
розташована в Женеві.
Завдання
7. Робота зі схемою «Засади організації
Ліги Націй», розміщеної на дошці.
Оскільки США взяв курс на ізоляціонізм
стосовно європейських держав,
конгрес цієї країни
відмовився ратифікувати угоду про вступ США до Ліги Націй. А без США, без її
економічної, фінансової та військової могутності Ліга Націй виявилася надто
слабкою організацією.
Запитання.
1.
Лігу Націй неєвропейські країни називали «європейським клубом». Чому? Адже до
цієї організації входили представники багатьох держав?
2.
Чи можна вважати тоді, що засади, на яких була побудована діяльність Ліги
Націй, були демократичними? Чому ви так думаєте?
3.
В чому ж тоді, на вашу думку, полягає значення створення Ліги Націй?
4.
Мирні договори із союзниками Німеччини.
Паризька
мирна конференція не звелася до обговорення лише долі Німеччини. «Велика
трійка» також ухвалила важливі рішення щодо майбутнього союзників Німеччини –
Австро-Угорщини, Болгарії, Османської імперії. Усі ці держави опинилися в
таборі переможених. Долю їхніх територій було вирішено укладенням упродовж
1919-1923 рр. низки договорів.
Завдання
8. Для самостійного опрацювання.
На
ваших партах знаходяться документи, що містять ці договори, а також атласи.
Вдома ви самостійно опрацюєте їх. Наступного уроку, я в першу чергу звертаюся
до сильніших учнів, ми з вами обговоримо питання «Як змінилася політична карта
Європи і світу після закінчення Першої світової війни?»
5.
Суперечності Версальської системи договорів.
Завдання
9. Відповідь на проблемне питання.
Спробуємо підвести
підсумки і дати відповідь на проблемне питання «В чому ви
вбачаєте суперечності Версальської системи договорів?». Чи всі проблеми, які
стояли перед країнами-учасницями, були вирішені?
В
ході бесіди робляться висновки про існуючі суперечності:
-
пов’язані з Німеччиною;
-
між США з одного боку та Англією й Францією – з іншого. США прагнули до
політичного панування на європейському континенті, але зустріли опір з боку
європейських країн, які не хотіли втрачати для себе здобутки
перемоги;
-
невирішеність російського питання;
-
Ліга Націй не могла бути гарантом миру, оскільки єдиним засобом боротьби з
агресором, який вона використовувала, були
санкції;
-
наявність обділених країн – Японії, Італії – інтереси яких не були враховані
при укладенні договору;
-
загострення колоніального питання.
V. Підсумки уроку.
1.
Паризька мирна конференція і Версальська система договорів поставила останню
крапку в історії Першої світової війни.
2.
Було вирішено долю Німеччини та її союзників.
3.
Було закладено основи повоєнного облаштування світу.
4.
Створено міжнародну організацію, покликану забезпечувати мир у світі – Лігу
Націй.
5.
Разом з тим
-
не було повністю усунуті протиріччя між провідними країнами, що свого часу
привели до Першої світової війни, - ці протиріччя були лише ослаблені;
-
мирні договори з Німеччиною та її союзниками мали суперечливий характер і
містили умови та причини для майбутніх локальних і світових конфліктів.
VI. Домашнє завдання
1.
Опрацювати матеріал підручника.
2.
Підготуватися до обговорення запитання «Як змінилася політична карта Європи та
світу після Першої світової війни?».
Немає коментарів:
Дописати коментар