Диктатори 30-х років ХХ ст. Політичний портрет

Мета: розширити знання учнів з теми «Тоталітаризм»; прослідкувати процес становлення культу особи на прикладах Сталіна, Гітлера, Муссоліні; визначити роль народних мас у становленні культу особи; скласти узагальнений портрет диктатора 30-х років ХХ ст.; розвивати в учнів уміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати власні судження, аналізувати візуальні джерела, працювати з додатковою літературою, узагальнювати та робити висновки, сприяти правовому вихованню.

Після цього уроку учні зможуть:
Ø Називати причини встановлення культу особи в Німеччині, СРСР, Італії на прикладах Гітлера, Сталіна, Муссоліні;
Ø Пояснювати роль народних мас у становленні культу особи;
Ø Порівнювати тоталітарний та демократичний стилі правління;
Ø Складати узагальнений портрет диктатора 30-х років ХХ ст.;
Ø Розвивати уміння аналізувати візуальні джерела.
Обладнання: мультимедійна презентація; дитячі презентації; історичні джерела; відеоджерела; пам’ятки; карта «Країни Європи у 30-ті р. ХХ ст.»
Тип уроку: урок засвоєння нових знань та умінь
Форма проведення: урок-дослідження на основі аналізу візуальних джерел

Хід уроку

                                                  Епіграф уроку:
 «Ми не спробували дати владу кращим; що ж переконаємо себе, що кращі – ті, у кого влада»                       Честертон


І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок
ХХ століття увійшло в історію як століття тоталітаризму.
То була епоха, коли впродовж десятиліть в країнах панувала система тотального державного контролю над громадським та приватним життям людей.

Завдання 1. Схарактеризуйте основні ознаки тоталітаризму.
Висновок: пояснити цитату Е. Есара на слайді: "Тоталітаризм - система управління, за якої все, що не заборонено, - обовязково".
Завдання 2. В скількох країнах Європи було встановлено фашистські диктатури та реакційні режими? На які групи можна поділити ці країни? (Ті, що програли війну; «переможені в стані переможців»; новоутворені). Висновки.
Висновок. Тоталітарний політичний режим – це система державної влади, заснована на повному політичному, економічному, ідеологічному підпорядкуванні всього суспільства і окремого індивіда владі; тотальному контролі держави над всіма сферами життя; фактичним недотриманням прав і свобод особи.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Бaгaтo в чoмy oбличчя ХХ стoлiття визнaчили тi пoлiтичнi дiячi, які стoяли бiля кеpмa дepжaв чи ypядiв. Мабуть, неможливо збaгнyти нaйвaжливiшi події  століття, нe oзнaйoмившись з нapисами пopтpeтiв тиx людeй, якi впливaли нa пoлlтичний клiмaт планети впpoдoвж  багатьох  poкiв.

Показ відео:  фрагмент фільму «Як створюють ідолів» (Режисер Йосип Гольдман; Росія, 2010)
Вчитель. Ви побачили фрагмент фільму «Як створюють ідолів».
А справді – як? Як звичайні земні чоловіки стають напівбогами та можуть повелівати мільйонами, змінювати хід історії, здаються всесильними і безсмертними?
Це ті питання, на які ми спробуємо знайти відповідь на цьому уроці
 «Диктатори 30-х років ХХ ст. Політичний портрет».


Вчитель. Слово «диктатор» давньоримського походження. Так називали особу, яка у часи лихоліття зосереджувала у своїх руках усю повноту влади. Максимальний термін  – півроку. Знаючи, що у диктаторів Сталіна, Гітлера та Муссоліні владу вирвала з рук лише смерть, можемо бачити, як трансформувалося це поняття за багато століть.

IV. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів

План уроку
1.     Становлення культу особи Сталіна, Гітлера, Муссоліні.
2.     «Тоталітарна система – це абсолютне зло, створене самими людьми»  Ханна Арендт
3.     Чи була альтернатива?

Вчитель. Вивчаючи історію Німеччини, Італії, СРСР у 20-30-ті роки ХХ ст., ми дізналися, що у цих країнах було встановлено  не лише диктатуру, а й культ особи Сталіна, Гітлера, Муссоліні тобто мали місце … (короткі коментарі за текстом слайда).
        
V. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
1. Становлення культу особи Сталіна, Гітлера,Муссоліні.
Випереджувальне завдання: підготувати презентації «Диктатори 1930-х. Сталін. Гітлер. Муссоліні». 
Завдання 3 (після перегляду презентацій)
1. Що спільного та відмінного у біографіях цих людей?
2. Яким був їх шлях до влади?
Вчитель. В  СРСР, Німеччині, Італії було сформовано культ особи. Визначити, як відбувалося формування культу особи, або «як створювалися ідоли» на прикладах Сталіна, Гітлера, Муссоліні.
Записати у зошитах у вигляді плану.

1. Покора
·         Відео:  Гітлер про покору (Фрагмент фільму «Як створюють ідолів»)
·         Текстовий матеріал зі словами Муссоліні про покору (Додаток А).
Завдання 4.
·         Навіщо лідерам потрібна була покора громадян?  
·         У демократичній державі влада вимагає підкорятися  … (законам).
·         Поясніть, чому в Німеччині, Італії та СРСР люди згодні були підкорятися?
·         Як це вплинуло на формування культу особи?
Висновок: культ особи тримається на покорі громадян.
2. Репресій проти опонентів
Притча.
Одного разу правитель Корінфа Періандр відправив свого посла до Мілетського тирана Фрасибула з питанням: як йому вдається підтримувати порядок у своїх обширних та різноплемінних володіннях. Фрасибул милостиво прийняв посла і запросив посла прогулятися до… пшеничного поля. Фрасибул на прогулянці зрідка нахилявся, зривав найбільш соковиті колоски, з огидою кидав їх на землю і, не дивлячись, наступав ногою. Раптом він різко повернувся і помахом руки відпустив посла, так і не давши відповіді на запитання Періандра. Посланець спантеличено зупинився серед поля, гладенького, одноманітного, без жодного скільки-небудь примітного колоска.
Завдання 5. Пояснити притчу. Чи має вона відношення до нашої теми? На  яку особливість становлення культу особи вона вказує? Висновок.
3. Плакати
Завдання 6.
Плакат – різновид графіки, зображення, що супроводжується коротким текстом, створене з агітаційною, рекламною чи навчальною метою. З якою метою створено ці плакати?
·         Які почуття повинні викликати ці плакати?
·         Кому вони адресовані?
·         Наскільки, на ваш погляд, вони дієві в цьому плані?
·         Які ідеї хотіли донести автори плакатів до громадян?
·         Якими засобами користувалися художники СРСР, Німеччини та Італії для зображення вождів?
·         Схожість/відмінність.
·         Плакат з Муссоліні «У Італії є імперія» (Які враження справляє плакат на італійців? З ким пов’язані перемоги? Які почуття викликає?)
4. Карикатура на Йосипа Сталіна

Слово «карикатура» – італійського походження і означає перебільшення. Карикатуру можна порівняти з лупою, збільшеним склом чи окулярами, через які ми можемо розгледіти речі, риси характеру, обставини, котрі до цього були непомітними.
Завдання 7.
·         Пояснити назву карикатури В. Молчанова «За мною – мільйони».
·         Чи відповідає вона дійсності?
·         Яку інформацію про об’єктивні історичні явища та процеси 1930-х  рр. можна взяти з цього зображення?
·         Чому така карикатура не могла з’явитися в СРСР в період правління Сталіна?
·         Отже, чому вожді «не дружили» з карикатуристами?  Висновки
5. Відео «Урок музики в німецькій школі» ( фрагмент фільму «Як створюють ідолів»)
Слайд «Сталінська кімната в школі»
Додаток: у школах Італії висів портрет Б.Муссоліні з написом "Муссоліні завжди правий".
   
Завдання 8 :
·         Що об’єднує ці сюжети?
·          Які роль відігравала школа в становленні культу особи?
·         Чому лідери робили ставку на молодь, створюючи молодіжні організації (у СРСР – жовтенята, піонери, комсомольці; в Німеччині – гітлерюгенд, в Італії – дитяча організація «Балліла» , підліткова – «Авангард», молодіжна – «Молоді фашисти»)?   Висновки.
6. Засоби масової інформації у формуванні культу особи
Анекдот.
Москва. Красна площа. Парад. На ньому присутні Наполеон та його генерали. Наполеон читає газету «Правда».
         Ваша величносте, – говорить перший генерал, – якби в нас були такі гармати, ми б ніколи не програли битву під Ватерлоо! Наполеон читає газету «Правда».
         Ваша величносте, – говорить другий генерал, – якби в нас були такі танки, ми б ніколи не програли битву під Ватерлоо! Наполеон читає газету «Правда».
         Ваша величносте, – говорить третій генерал, – якби в нас були такі літаки, ми б ніколи не програли битву під Ватерлоо!
Наполеон підводить очі й говорить:
         Панове, якби в нас була така газета, ніхто б ніколи не дізнався, що ми програли битву під Ватерлоо.
Завдання 9: Чи відображає цей анекдот суспільно-політичні процеси, які відбувалися в СРСР  у 30-х роках? Які саме?
Завдання 10.
Робота із сторінками газет  СРСР 30-х років. (Дидактичний матеріал)
1. Про що писали радянські газети? Які теми були провідними?
2. Чому, на вашу думку, була обрана саме така інформація?
3. Яку мету переслідувала влада, використовуючи ЗМІ?


7. Безмірне звеличення особи
Завдання 11.
Уявіть, що ви живете в СРСР у 30-х роках ХХ ст. Коротко опишіть дорогу до школи, використавши матеріали, розміщені на слайді. Висновки.
8. Роль мистецтва в установленні культу особи
Завдання 12.
Гітлер стверджував: «Акторам і художника слід час від часу грозити пальцем». Чому?
Відео «Виставка картин у Берліні» (фрагмент фільму «Як створюють ідолів»)
Кадри з к/ф «Трактористи» (1939 рік, режисер І. Пирєв)
Завдання 13.
·         Судячи з цього сюжету, кого б ви назвали головним героєм сюжету? Якими сценічними ефектами підтверджується значимість Сталіна?
·         Яка роль відводилася мистецтву у встановленні культу особи?
Висновки. Які чинники вплинули на  формування культу особи?
(Обговорення записів у зошитах)
2. «Тоталітарна система – це абсолютне зло, створене самими людьми»  Ханна Арендт
Вчитель.
Розмова батька і сина.
       Тату, хто такий Сталін?
       Наш вождь.
       А я думав, що вожді бувають тільки у дикунів.

Вчитель.
Цей діалог дає нам можливість перейти до висвітлення питання ролі народних мас в установленні культу особи. Народ  – дикуни чи цивілізовані люди? Народ – жертва чи співучасник встановлення культу особи?
Перегляд відео «Виступ Муссоліні» або Додаток В
Завдання 14. Як реагують люди на виступ свого лідера? Чи щирі їхні оплески? Чому ви так вважаєте? Які почуття переповнюють тих, хто слухає цей виступ?
Слайд  «Культ особи». Карикатура  Бідструпа.
Завдання 15. «Вільний мікрофон».  Використовуючи карикатуру Бідструпа "Культ особи", пояснити: Народ жертва чи  учасник встановлення культу особи? 
Завдання 16. Користуючись пам’яткою (Додаток Д), скласти узагальнений портрет диктатора 30-х років ХХ ст.

Висновки.
За всіх відмінностей культи мають також спільні, найпоширеніші ознаки.
По-перше, найзначніші культи завжди подають особу не просто як лідера, вождя, а як спасителя нації, народу, його місію на рівні Бога.
По-друге, практично будь-якому культу притаманний мотив безсмертя.
По-третє, особу, з якої створено культ, подають не інакше, як вищий і праведний суд, еталон встановлення справедливості в суспільстві.
По-четверте, особі за умов створення її культу надають своєрідний родовий символ — символ батька, покровителя, захисника (наприклад, Цар-батюшка в Росії).
По-п'яте, культ завжди пов'язаний із взірцем для наслідування.
3. Чи була альтернатива? (За відсутності часу дається як домашнє завдання)
Вчитель. 1930-ті роки  характеризувалися не лише наступом тоталітаризму, а й розвитком демократії.
Завдання 16. Порівняти тоталітарний та демократичний стилі правління на прикладах США та однієї з тоталітарних держав, використовуючи знання, одержані на уроках з всесвітньої історії та правознавства.
VI. Узагальнення та систематизація знань
1.  “Єдине, що потрібно для тріумфу зла – це те, щоб добрі люди нічого не робили” (Е. Берк).  Чи підтверджує історія цей вислів? Проілюструйте прикладами.
2. Муссоліні закінчив своє життя 28 квітня  1945 року.  Гітлер покінчив життя самогубством    30 квітня 1945 р. Обидва потерпіли поразку у війні, і потерпіли поразку їхні ідеї.
Сталін помер у 1953 р. 5 березня. Коли він помер, люди плакали. Плакали навіть ті, у кого в ході репресій загинули чи були відправлені в табори рідні люди. З цього приводу російська поетеса, у якої було репресовано сина, Анна Ахматова, сказала: «Наркоз пройде».
Судячи з подій останніх років, «наркоз» не проходить, тим більше, 5 березня 2013 р. минуло 60 років з дня смерті великого диктатора. У Росії випускаються зошити з портретом Сталіна, в Україні йому будують погруддя тощо. В Росії зібрано 100 тис. підписів під проханням перейменувати місто Волгоград у Сталінград. Чому? Чим можна пояснити постійний інтерес до особи диктатора? 
VII. Підсумки уроку
Не можна не згодитися з твердженням Р. Конквеста (США), який  зауважував, що головний урок ХХ століття  – «уникати нових гітлерів і сталіних».
Яким чином цього можна досягнути?
VIII. Домашнє завдання
1. Опрацювати матеріал теми
2. Скласти порівняльну таблицю тоталітарного та демократичного правління за довільно обраними критеріями.
Матеріали для уроку

Додаток А
Із заяви Муссоліні після призначення його головою уряду Італії
"Те,  чого до цього часу не було,  є — уряд. Це я. І всі,  слухайте мене добре, всі італійці повинні і будуть коритися. Італійці до цього часу нікому не корилися. Жоден уряд не мав в Італії реальної влади. Італійці повинні бути керовані… завжди, в усіх сферах життя".
Б. Муссоліні:
«Я докладаю нелюдських зусиль, щоб освітити цих людей…Вони повинні зрозуміти, що стануть зрілими, лише підкоряючись. Коли вони навчаться коритися, вони повірять у те, що я кажу, і тоді підуть маршем, стрункими колонами під мою команду»  

Додаток Б
План аналізу та інтерпретації карикатури
1) Опишіть зображені персонажі та фон.
2) Як зображені персонажі чи об’єкти, за допомогою яких художніх засобів?
3) Чи упізнаєте ви персонажів? Завдяки чому? Якщо це реальні люди – назвіть їх та те становище, яке вони займали в час створення карикатури або під час події, якій присвячено малюнок.
4) Якій події чи якому явищу вона присвячена?
5) Визначить символи, використані автором. Чому художник помістив їх у малюнок?
6) Яке ставлення до персонажів, позитивне чи негативне, відображає карикатура?
7) Яку оцінку, інтерпретацію персонажів, подій, явищ подає малюнок? Чи згодні ви з нею?
8) Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?

Додаток В
Виступи лідерів
«Заключні слова Муссоліні потонули в дикому потоці захоплених вигуків, у всезростаючому,  безперервному,  завиваючому скандуванні:  «Дуче! Дуче! Дуче!»,  в істеричному ґвалті жінок, у криках, сповнених захвату і запевнень у вірності до гробової дошки…».

«Когда товарищ Сталин кончил свою речь... полчаса гремела невиданной силы овация. Весь зал стоял. Многие доходили до самозабвения. Громадное, единое, великое чувство совместности, общего дела, его исторического величия, любви и преданности партии и Сталину - олицетворению великой эпохи и великих деяний освобожденного народа - вылилось в настоящую симфонию радости и восторга».

Додаток Г
«Титули» Сталіна
ü Великий вождь радянського народу
ü Вождь світового пролетаріату і просто – Великий вождь
ü Великий Друг дітей,
ü а також жінок, колгоспників, художників, шахтарів і акторів тощо
ü Продовжувач справи Леніна
ü Великий майстер сміливих революційних рішень і крутих поворотів
ü Творець сталінської Конституції
ü Той, хто перетворює природу
ü Великий стратег революції, великий машиніст локомотива  революції
ü Великий полководець
ü Маршал
ü Генералісимус
ü Прапор перемог
ü Прапороносець комунізму
ü Батько народів
ü Батько, Вождь, Друг і Учитель
ü Великий інтернаціоналіст
ü Почесний піонер
ü Почесний академік
ü Геній людства
ü Корифей науки, гігант революційної  думки
ü Найвеличніший геній всіх часів і народів
ü Світоч світової науки

Додаток Д
Щоб створити політичний портрет, користуйтеся пам'яткою, проте не забувайте, що пам'ятка — не шаблон, а лише основа для вашої індивідуальної творчості.

1.     Ідеологічні симпатії (консерватор, ліберал, соціаліст, тощо).
2.     Власні оригінальні політичні погляди (завдання, засоби реалізації).
3.     Шлях становлення політичного діяча (основні етапи).
4.     Основні напрямки діяльності політичного діяча.
5.     Результати діяльності політичного діяча з погляду сучасників та істориків (політологів).
6.     Ваше ставлення до історичного діяча.

«Людям завжди потрібен хтось, хто буде наглядати за ними. 95 відсотків людей у світі потребують, щоб хтось казав їм, що робити і як себе поводити». Арнольд Шварценеггер
 Додаток Е
Види політичних режимів
Тоталітарний режим
Авторитарний режим
Демократичний режим
Критерії розмежовування режимів:
Політична партія, яка силою захопила владу і застосовує політичні  репресії як засіб її збереження.
Політичні сили, які відсторонили від влади по-літичну опозицію і не доступні для контролю з боку громадян.
Владу здійснюють представники громадян, обрані відповідно з законом, що визначає їх повноваження.
           
ü      засоби, якими прийшли до влади політичні сили і які вони застосовують для її збереження;


Влада вимагає від громадян беззастережного схвалення своїх дій.
Відчуження від влади;  владі не потрібні критична думка громадян і політична ініціатива.
 Вільне обгово-рення дій влади, критична оцінка цих дій і висування пропозицій.

ü      ставлення громадян до влади;

Можна робити лише те, що наказує робити влада.
Можна робити лише те, що не має відношення до політики.
 Можна робити все, що не заборонено законом.
 обсяг обмеження діяльності 
      громадян;
У суспільстві панує всеохоплююча, обов'-язкова для  громадян ідеологія правлячої партії. Влада вимагає публічного  схвалення і підтримки своїх дій від громадян.
Існує офіційна державна ідео-логія; влада за-бороняє грома-дянам публічну критику своєї ідеології і  своїх дій.
Ідеологічний плюралізм;  не існує обов'язкової державної ідеології;  влада визнає  право громадян  на свободу думки  і совісті.

ü    яку політичну свідомість в суспільстві під-тримує влада.







2 квітня 2009 року під час пленарного засідання в Брюсселі 553 голосами «за», 44 – «проти» і 33, що утрималися, депутати Європейського парламенту виявили свою «повагу до всіх жертв тоталітарних та недемократичних режимів у Європі» й оголосили 23 серпня загальноєвропейським Днем пам’яті жертв тоталітарних та авторитарних режимів.

Немає коментарів:

Дописати коментар