Висвітлення ролі визначних особистостей на уроках історії

Висвітлення ролі визначних особистостей на уроках історії (з досвіду роботи)

Французький історик М. Блок вважав хибним визначення історії як науки про минуле людства, стверджуючи, що історія – це наука про людей в часі.  За підрахунками дослідників, всього людей жило на Землі від 70 до 100 мільярдів осіб. Але кількість тих, хто залишився в пам’яті людства,  дуже мала – 0,00001%.

Саме про таку категорію особистостей В. Ключевський писав: «Є імена, які вже втратили хронологічне значення, виступили за межі часу, коли жили їх носії. Це тому, що справа, яку зробила така людина, за своїм значенням так далеко виходила за межі свого століття, своїм благотворним впливом так глибоко захопила життя подальших поколінь, що з постаті, яка її зробила, у свідомості цих поколінь поступово спадало все тимчасове і місцеве, і вона з історичного діяча перетворилася в народну ідею, а сама справа її з історичного факту стала практичною заповіддю, заповітом, тим, що ми звикли називати ідеалом».

Важливою складовою змісту шкільної історичної освіти є навчальний історичний матеріал, який містить відомості про історичні постаті. Його значиме місце у навчальному змісті обумовлено такими причинами:

Ø    Без розуміння учнями ролі особи в історії повноцінне вивчення самої історії неможливе. Історія засвоюється учнями ефективніше через призму особистості конкретної людини. Зображення життя та діяльності історичної постаті, її впливу на окремі події та на історичний процес в цілому сприймається та запам’ятовується школярами з більшою готовністю, ніж оперування історичним процесом, позбавленим яскравих особистостей.

Ø    Засвоєння учнями інформації про життя і діяльність історичного діяча в усій їх суперечливості та складності сприяє формуванню в учнів критичного мислення та інтересу до історії як предмету.

Ø    Включення розповіді про життя та  діяльність визначних особистостей розвиває емоційно-ціннісну сферу учнів, впливає на формування в них суспільних ідеалів та громадянських позицій.

Тому знайомство школярів з історичними особистостями відзначається на сьогодні науковою новизною й навчально-виховною актуальністю.

Під «історичними особами» або «історичними постатями» розуміємо людей з яскраво вираженою індивідуальністю, які зробили вагомий внесок, що призвів до значних зрушень у житті суспільства, внаслідок чого їх діяльність стала предметом спеціального вивчення історичної науки.

Поняття «висвітлення історичних постатей у шкільних курсах історії» слід розуміти як фрагменти навчального матеріалу, що відповідають шкільній програмі й представлені в підручниках, посібниках та інших засобах навчання. Вони викладаються на уроці або опрацьовуються школярами під час виконання пізнавальних завдань.

Аналіз досвіду, нагромадженого методичною наукою та практикою щодо висвітлення історичних постатей у шкільних курсах історії, а також власний досвід автора дозволяє сформулювати деякі рекомендації стосовно організації на уроках історії вивчення визначних особистостей:

Ø    Гегель стверджував: «Велика людина епохи та, яка може втілити в словах волю своєї епохи, сказати своїй епосі, в чому її воля і  виконати її. Те, що вона робить – серцевина і суть епохи, через неї проявляється епоха». Таким чином, визначну особистість слід висвітлювати на тлі епохи, історичного часу і простору, особливостей соціуму, до якого належить особа.

Ø    Висвітлення історичних постатей повинно містити життєпис цієї людини, її погляди, ідейну спрямованість, засади її діяльності.

Ø    Кожну історичну особу слід представляти як яскраву індивідуальність з властивим їй зовнішнім виглядом, не оминаючи її особистого життя, сімейного стану, уподобань і нахилів.

Ø    Щоб краще зрозуміти мотиви поведінки тієї чи іншої історичної особи, слід значну увагу приділити психологічній характеристиці людини, її особистісні риси, внутрішні якості.

Ø    Матеріал для характеристики історичної особи має бути різноплановий, висловлювати різні аспекти її діяльності, різні погляди та оцінки. Це дасть можливість всебічного висвітлення особистості, її характеристики, і підвести учнів до світоглядних висновків.

Ø    Під час викладу навчального матеріалу на уроках слід, якщо це можливо, проводити паралелі між подіями минулого, що пов’язані з діяльністю особи, та сучасністю.

Ø    Важливим також є показ конкретних ситуацій життя особистості, у яких людина обирала спосіб дій, з кількох можливих альтернатив, залучаючи учнів до аналізу мотивів такого вибору

Ø    Важливо уникати однозначних оцінок і висновків, формувати критичне ставлення 

Серед ефективних методів та прийомів роботи з висвітлення визначних особистостей на уроках всесвітньої історії, які використовую в практичній діяльності, виділяю такі:

Складання характеристики й оцінки діяльності історичного діяча. Різні методичні посібники дають різноманітні схеми характеристики історичного діяча. Фактично, синтезуючи наявні пам’ятки, кожен учитель створює свою пам’ятку для характеристики особистості, з метою полегшити роботу на уроці. Засвоївши такий алгоритм, учні ставляться до такого виду роботи з цікавістю. Наприклад, складання характеристики Катерини ІІ (8 кл.) з допомогою мультимедійної презентації може містити такий слайд і алгоритм роботи.

Вирішення проблемних та дискусійних питань, які дадуть учням можливість висловити різні погляди в оцінці історичної постаті. Наприклад: «Коли Петро І відвідав Париж, він упав на коліна перед статуєю кардинала Рішельє і вигукнув: «Якби ти був живий, я віддав би тобі півцарства, лише б ти допоміг мені правити іншою половиною».  Чим, на вашу думку, ця людина завоювала таку прихильність нащадків?»

Складання порівняльної характеристики історичних особистостей сприяє найкращому засвоєнню знань. Адже це, по-перше, дає можливість учням згадати матеріал, вивчений на попередніх уроках, по-друге, виокремити ті особливі характеристики особистості, які можна порівняти, по-третє, сприяє розвиткові критичного мислення, оскільки порівняння – це не лише визначення спільних рис особистостей, а й визначення того особливого, що притаманне лише цій людині. Це в уяві дітей неминуче приводить до висновків: «гірший-кращий», «талановитий-не такий талановитий», «здатний (на ризик, вчинок тощо) - не здатний», «сприяв (прогресу, перемозі, руху вперед тощо) – не сприяв». Учні краще запам’ятовують матеріал саме через порівняння.

Всесвітня історія дає безліч прикладів для порівняння, а методика викладання історії – величезну кількість форм, методів і прийомів.

Класичний зразок – порівняння поглядів Мартіна Лютера і Томаса Мюнцера (Всесвітня історія, 8 клас). Як варіанти: складання порівняльної характеристики Наполеона та Олександра І, Б. Хмельницького та О. Кромвеля, англійської королеви Єлизавети Тюдор та російської імператриці Єлизавети Петрівни  тощо.

Цікавим є порівняння особи на різних етапах його життя і кар’єри. Як приклад, портрети Наполеона Бонапарта (9 кл.): Наполеон-імператор, що перебуває на вершині влади і слави, і Наполеон у Фонтебло після зречення.

 Підготовка учнями доповідей, повідомлень, мультимедійних презентацій  про історичні постаті.

“Словесний малюнок”, розповідь, сюжетне оповідання, картинне зображення, образна характеристика історичної постаті вчителем на уроці.

 Лабораторно-практичні робота. «…Для історичної освіти учнів набагато більше значення має безпосереднє знайомство учнів з джерелом історичного знання, ніж робота з підручником». М. Стасюлевич. Спираючись на документи, свідчення сучасників, художні твори учень складає характеристику історичної особи за заданим алгоритмом. При цьому учень не просто знайомиться з історичними джерелами, він стає дослідником, що сприяє досягненню більш високого рівня  пізнавальної і розумової діяльності учнів, критичного ставлення до тексту, самостійного, творчого застосування знань.

Робота в групах. Цей вид роботи учнів на уроці дієвий, коли слід схарактеризувати внутрішню та зовнішню політику історичного діяча (наприклад, Дж. Кеннеді, президента США), різні етапи його життя і діяльності (наприклад, Бісмарка), позитивні та негативні наслідки діяльності (наприклад, Йосипа Сталіна)  чи   виявити вплив конкретної історичної особи на окремі галузі життя чи суспільно-політичні процеси (наприклад, Петро І).

Свідомо не використовую урок-суд, оскільки цілком згодна з точкою зору італійського історика Б. Кроче: «Звинувачення забуває про велику різницю, що наші суди (юридичні і моральні) – суди сьогоднішнього дня, створені для тих людей, які живуть, діють і є небезпечними, в той час як ті, інші люди, уже постали перед судом своїх днів, і вони не можуть бути засуджені чи виправдані двічі. Їх взагалі не можна судити, оскільки вони люди минулого, які належать до світу минулого і тому можуть бути лише суб’єктом історії».

Проектна діяльність. Програма з всесвітньої історії пропонує перелік імен визначних особистостей практично до кожної теми. На початку вивчення теми учням пропонується підготувати мультимедійну презентацію про діяльність історичної особи. Наприклад, при вивченні теми «Перша світова війна» (10 кл.), це можуть бути Шліффен, О. Брусилов, Ф.  Фош, П. фон Гінденбург. На окремому уроці відбувається захист проектів.

Віртуальна екскурсія до музею, де екскурсоводами виступають учні. Це може бути Музей Великих географічних відкриттів, Музей Тридцятилітньої війни чи Вітчизняної війни 1812 р.

Особистості, що залишила глибокий слід в історії, в різні часи давалися оцінки політичними, державними діячами, сучасниками, істориками, публіцистами, письменниками. Використавши декілька таких цитат, що містять протилежну оцінку, варто запропонувати учням висловити власні судження з цього приводу. Які аргументи вони вважають найбільш переконливими? Що, на їх думку, не відповідає дійсності? Якою буде їх оцінка історичної особи?

Визначні історичні діячі відомі своїми власними висловами, що відображають основні риси  характеру, життя та діяльності. Наприклад, Отто фон Бісмарку належать такі висловлювання: «Я стану або найбільшим негідником, або найбільшим реформатором Пруссії», «Великі питання часу вирішуються не промовами і не резолюціями більшості, але  залізом і кров’ю», «Хто називає мене безсоромним політиком, нехай спочатку випробує на цьому плацдармі власну совість", «Через двадцять років після моєї смерті знову настане крах, якщо і надалі будуть правити таким чином»  (помер 30 липня 1898 р),  «Ніколи стільки не брешуть, як під час війни, після полювання і перед виборами», «Революцію готують генії, здійснюють фанатики, а плодами її користуються негідники». Як ці вислови характеризують Бісмарка-політика? Які з висловлювань О. фон Бісмарка не втратили актуальності до наших днів?

Останнім часом стає популярним визначення рейтингів найвидатніших політиків, воєначальників, художників, діячів літератури, науковців тощо. На підсумковому уроці можна запропонувати учням вибрати 2-3 особи, яких вони вважають гідним звання  найвидатнішого  в своїй галузі, мотивуючи свій вибір.

До письмових видів роботи слід віднести: написання ессе, статті до енциклопедії про визначного діяча; складання кросвордів, які б містили факти з життя й діяльності визначних особистостей, а також порівняльної характеристики діячів, хронологічної таблиці основних етапів життя та діяльності тощо.

Не слід забувати про роботу з картами, в першу чергу, коли мова йде про полководця (основні битви), державного діяча (приєднані чи втрачені території, побудовані міста, завойовані землі).

Використання міжпредметних зв’язків. Знання, одержані учнями на уроках хімії, фізики, художньої культури можуть стати доповненням до характеристики визначних особистостей – вчених, діячів мистецтва. За допомогою художнього твору вчитель одержує змогу реконструювати історичні події, показати колорит епох, узагальнити образи історичних діячів.

Робота учнів з історичними термінами та  поняттями, пов’язаними з конкретними особами: «Наполеонівські війни», «епоха Катерини ІІ», «Петровська епоха», «сталінізм», «імперія Карла Великого», «Косигінські реформи»  тощо.

Багато визначних діячів ще за життя одержали прізвиська: «король-сонце»  Людовік Х ІV, «батько народів» Й. Сталін, «великий кормчий» Мао Цзедун, «добрий король» Генріх ІV, «Залізна леді» Маргарет Тетчер, «велика душа» Махатма Ганді, «Грозний» Іван ІV Васильович тощо. Завдання учням: пояснити походження цих прізвиськ-характеристик, довести їх відповідність конкретній особі.

Використання візуальних джерел з наступним їх аналізом. Це можуть бути фотодокументи, плакати, художні картини, карикатури, відео.

Робота з карикатурами. Мій улюблений вид роботи на уроці. Карикатури дають можливість отримати уявлення про думки та настрої людей в певний час, ефективно, коротко, дотепно резюмують суть питання, дозволяють актуалізувати раніше отримані знання. Існує багато карикатур-портретів, які розкривають образ історичного діяча з негативного чи позитивного  боку і супроводжуються влучними висловлюваннями. Карикатуру можна використати для поставки проблемного запитання, визначення  основних напрямів політика історичного діяча і методів їх досягнення, визначення  негативних наслідків політики, вад суспільства тощо. Системна робота з карикатурами сприяє формуванню уміння учнів миттєво сприймати й оцінювати суть малюнка, враховуючи найменші його деталі, підвищенню їх загальної освітньої культури, розширенню кругозору школярів.

З метою більш повного висвітлення життя й діяльності визначних особистостей широко використовую відеоматеріали: фрагменти художніх, документальних фільмів, телевізійних передач, циклів передач на задану тематику. Використання відеоджерел на  уроках історії дозволяє зробити урок більш цікавим і динамічним, «перенести» учня в обстановку якої–небудь історичної епохи, створити ілюзію присутності, співпереживання, сприяє  становленню об’ємних і яскравих уявлень про минуле.  Використання відеоматеріалів на уроці посилює інтерес учнів до предмету, дозволяє учителю продуктивно використати час на уроці, який раніше витрачався на записи та малюнки на дошці. Останнім часом при підготовці до уроків формую папки, які містять:  презентацію з заданої теми, відеоряд, додаткові матеріали (аудіо записи, документи тощо).

Це далеко не всі методи й прийоми роботи з висвітлення методичної проблеми, над якою працює вчитель. Висвітлення ролі особи в історії сприяє розширенню діапазону історичних знань учнів і стимулює їх до пошукової, творчої та емоційно-ціннісної діяльності, підвищує інтерес до предмета, сприяє пошуку свого місця у цьому складному та мінливому світі.