Володимир Мономах: портрет на тлі епохи

Володимир Мономах – видатний державний і політичний діяч Київської Русі, великий князь київський (1113-1125), воєначальник і письменник.

Він був сином Всеволода Ярославича да доньки візантійського імператора К. Мономаха. У 25-річному віці отримав у володіння Чернігів, але у 1094 р. змушений був віддати його союзнику половців Олегу Святославичу, проти якого вів боротьбу у 1093 р.

Володимир був вольовим і розсудливим державним діячем, талановитим полководцем і рішучим противником князівських міжусобиць. Він став ініціатором скликання з’їздів князів, зоекрема Любецького з’їзду князів 1097 р. У ті часи, у часи князівських негараздів та зіткнень, він був одним із найкращих і найвідданіших Київській Русі князів.

Коли у 1054 р. на престол зійшов тріумвірат Ярославичів – Ізяслав, Всеволод і Святослав, - то вони повсякчас не могли дійти згоди у своїх діях. Крім того, кожен з братів Ярославичів прагнув насамперед задовольнити власні інтереси, мало дбаючи про державні справи.

Улітку 1068 р. половці напали на Русь, й Ізяслав, Всеволод та Святослав потерпіли поразку саме через роз’єднаність своїх дій і поступили енрозумно, не надавши киянам зброї на захист власного міста.

Володимир діяв лише на благо Русі та її народові.

В. Мономах зумів, хоч і тимчасово, об’єднати під своєю владою більшу частину територій Київської держави і припинити князівські усобиці.

В 1103, 1107, 1111 роках В. Мономах організував спільні походи князів проти половців, завдав їм ряд поразок. Після цього кочівники надовго припинили напади на руські землі.

Князь видав ряд законів (відомі під назвою «Статут Володимира Всеволодовича»), в яких скасовувалося холопство за боргита обмежувалися проценти за позиками лихварів.

Таким чином, потерпаюча від усобиць та братовбивчих воєн Київська Русь за правління В. Мономаха знову перетвлрилася на єдину могутню державу.

Князь опікувався розбудовою Києва, освітою.

В. Мономах є автором знаменитого «Повчання дітям» про любов до рідної землі, батьків,ближніх. Тут він змалював ідеального правителя, який має зберегти єдність Русі, запобігти князівським чварам і захищати країну від нападів.

Історичне значення діяльності В. Мономаха полягає в тому, що йому вдалося на деякий час загальмувати розпад держави, зміцнити її обороноздатність та відновити міжнародний авторитет Київської Русі.