Феномен купецьких республік доби Середньовіччя: загальне та особливе

В добу Середньовіччя купецькі республіки існували в багатьох країнах Європи:

в Італії – Генуя, Венеція, Флоренція;

в Німеччині – Аугсбург, Гамбург, Бремен, Любек, Нюрнберг;

у Фландрії – Гаага, Антверпен, Бремен, Любек, Нюрнберг;

на Русі – Новгород, Псков.

Спільні риси купецьких міст:

не обмежували владу стінами міста: зазвичай їм підпорядковувалася навколишня сільська місцевість, інші, більш дрібні міста. В результаті утворювалася ціла держава;

головними заняттями були ремесло і торгівля;

були вільними від влади феодалів;

створювали міське самоуправління, зазвичай виборне, мали власне військо, казну;

були дуже багатими.

Особливі риси купецьких міст:

в залежності від місцерозташування це були морські республіки (Венеція, Генуя) або віддалені від моря (Новгород);

морські республіки суперничали між собою і навіть воювали;

різнилися управлінням;

купецькі міста, що були розташовані біля морів, орієнтувалися в основному на зовнішню торгівля;

Флоренція першою серед італійських міст-держав стала карбувати власну монету (1252 р.)