Один із найпоширеніших видів самостійної роботи –
це використання на уроках умовно-графічної
наочності. Вона допомагає створити певне чуттєве підґрунтя для абстрактного
мислення, на основі якого відбувається осмислення учнями основних
закономірностей історичного розвитку. Зупинимося на двох видах діяльності –
робота з контурними картами та складання таблиць.
Контурна карта є
одним з важливих засобів практичного навчання історії та розвитку пізнавальної
діяльності учнів на уроках історії. Вміння виконувати завдання на контурній
карті є однією із складових предметно-історичних компетентностей учнів основної
школи. Контурна карта надає можливість не тільки засвоїти й закріпити знання,
виробити нові уміння і навички роботи з історичною картою, але й допомагає
учням в усвідомленні істотних ознак історичних фактів, їх причинно-наслідкових
зв’язків.
Робота з контурною картою вносить елемент
творчості, що найчастіше виявляється в оформленні карт: у підборі кольорів, у
визначенні розмірів написів на карті, у величині різних умовних позначень, в
інтенсивності проведених на карті ліній. Всі ці елементи творчої самостійної
роботи свідчать не лише про художні смаки учнів, а й про їх уміння відділити в
історичному матеріалі головне від другорядного.
Використовувати контурну карту з метою
контролю та перевірки стану сформованості просторових уявлень учнів можна
тільки після попередньої підготовки учнів до роботи з нею та проведення цілого
ряду тренувальних вправ. На першому етапі учні повинні ознайомитися та засвоїти
абстрактну мову символів. Перш за все учні повинні усвідомлювати, що будь-який
символ, що використовується на історичній карті, несе певну інформацію та
містить у собі певний зміст. Переконатися в цьому можна вже під час їхньої
роботи з першою картою, з якою учні починають працювати на уроках стародавнього
світу за темою «Життя людини у первісні часи». В ході бесіди слід з’ясувати, як
учні зрозуміли зв’язок між умовно-графічною формою та змістом умовних
позначень. Поступово робота з контурною картою ускладнюється шляхом
використання нескладних творчих завдань: наприклад, створити умовний знак, яким
слід позначити подію, для якої не існує умовного знака, до того ж він повинен
бути графічно простим, легко упізнаватися і передавати суть події. Можливе
використання контурних карт для перевірки знань, умінь і навичок, одержаних
учнями під час вивчення теми. Зазвичай, діти люблять цю роботу і виконують її
залюбки. Вони швидко засвоюють основні прийоми роботи з контурною картою,
потім учаться співвідносити її з історичною картою. Це вимагає від учнів
не лише уміння зіставляти між собою історичну та контурну карти, а й навчить їх
упізнавати певні історико-географічні об’єкти незалежно від масштабу карти. А
ще робота з контурною картою допомагає учневі вільно орієнтуватися в історичних
картах, читати їх, використовувати під час відповіді біля дошки, розвиває
допитливість і бажання знати більше. Це великий стимул до самостійного, більш
глибшого вивчення теми.
Найпоширеніший вид самостійної роботи на
уроках – складання таблиць. Під
таблицею розуміють перелік згуртування різних об’єктів та явищ, графічно
розташованих у найкращому для сприйняття порядку: правильними рядами,
колонками, стовпчиками, в певній системі і послідовності відповідно до теми і
завдань. Робота з таблицею дає змогу швидше, легше, грунтовніше засвоїти
історичні знання та сформувати міцні інтелектуальні вміння й навички.
За допомогою таблиць легше:
· відібрати найбільш важливі та яскраві дані
про історичні явища та об’єкти за
конкретним матеріалом, порівняти їх з аналогічними явищам, об’єктами;
· виділити основні етапи розвитку
історичного явища, порівняти його з аналогами, тобто висвітлити в найбільш
стислій формі динаміку явища;
· окреслити хронологічну послідовність та
синхронність історичних явищ чи їх етапів;
· подати відібраний та систематизований
матеріал у найлегшій для сприйняття формі;
· отримати навики аналізу цифрового
матеріалу чи умовних співвідношень;
· пояснити і усвідомити абстрактні поняття
та зв’язки між ними наочно.
Про велике значення таблиць говорить той факт, що
вони мають широке застосування в науковій та довідковій літературі.
Таблиці поділяються на групи за змістом матеріалу
та формою його викладу. Залежно від змісту матеріалу і дидактичних завдань учитель
вибирає найбільш оптимальні форми розміщення матеріалу, а, отже, - вид таблиць.
Види таблиць за змістом:
·
конспективно-довідкові
(показують причинно-наслідкові зв’язки);
·
порівняльні
(показують особливості історичного об’єкту, подій чи явищ);
·
хронологічні
і синхроністичні (дають змогу встановити послідовність фактів).[13]
Види таблиць за формою викладу матеріалу:
·
текстові
(мають графи, заповнені лише текстовим матеріалом);
·
цифрові
(заповнені цифровим матеріалом);
·
таблиці,
які містять у графах діаграми, схеми, графіки;
·
таблиці
з використанням ілюстрацій;
·
комбіновані.
[13]
Деякі види таблиць варто використовувати вже при
вивченні інтегрованого курсу історії у 6
класі – переважно це прості хронологічні та порівняльні таблиці. Наприклад, при
вивченні теми «Греко-перські війни» можливе складання хронологічної таблиці
основних подій, що допоможе учням і в нанесенні цих дат на лінію часу, і під
час закріплення вивченого матеріалу, і для розв’язування хронологічних задач, і
просто для кращого засвоєння теми. Вивчаючи матеріал про грецькі поліси Афіни і
Спарту можна запропонувати учням скласти
порівняльну таблицю «Афіни та Спарта».
|
|
Афіни
|
Спарта
|
|
Розташування
|
|
|
|
Заняття
населення
|
|
|
|
Громадяни
Позбавлені
громадянських прав
|
|
|
|
Закони
|
|
|
|
Управління
|
|
|
|
Культура
|
|
|
Школярі 5-6 класів слабо засвоюють матеріал, викладений
конспективно, тому робота з таблицями в цих класах використовується для
повторення раніше вивченого матеріалу та його систематизації. З часом учні
звикають до таблиць, їх простоти і доступності, тому в наступних класах
методику роботи з таблицями слід істотно урізноманітнити..
Разом з тим, починаючи з 5-6 класу, учнів слід
учити загальним правилам побудови таблиць:
·
кожна
таблиця повинна мати заголовок, що відображає її основний зміст;
·
повинні
бути єдині системи величин, скорочень і узагальнень;
·
лаконічність
і точність заповнення таблиць;
·
естетичне
оформлення (в молодших класах при оцінюванні можна додати бал).
В роботі з учнями 7-11-х класів пропонується використання
таких видів таблиць.
У процесі викладу матеріалу учителю допоможуть дані певної таблиці, яка може бути
розміщена на дошці, у підручнику чи бути роздатковим матеріалом.
Сучасні підручники містять чимало таких таблиць,
які полегшують роботу на уроці і дають можливість учням самостійно розібратися
у тому чи іншому питанні. Як роздатковий матеріал можливе використання цифрових таблиць, які ілюструють матеріал
підручника, доповнюють його і дають можливість учням самостійно зробити
висновки.
Наприклад, вивчаючи тему «Індустріалізація» (10 кл. Всесвітня історія),
учням можна запропонувати таблицю «Середньорічні темпи приросту промислової
продукції в СРСР, США, Англії та Франції», проаналізувати її та зробити
висновки.
|
Країни
|
1918-1920 рр.
|
1930-1931 рр.
|
|
СРСР
|
|
|
|
Вся промисловість
|
6,9
|
16,5
|
|
Важка промисловість
|
9,7
|
18,0
|
|
США
|
31,1
|
1,2
|
|
Англія
|
1,2
|
2,1
|
|
Франція
|
7,9
|
-2,2
|
Таблиця, що створюється паралельно викладу нового матеріалу. Наприклад, при вивченні теми «Економічна
політика більшовиків у 1917-1920-х рр. Неп» (10 кл. Всесвітня історія) у ході
розповіді учні заповнюють порівняльну таблицю «Воєнний комунізм» та неп». Це
дає можливість, по-перше, згадати попередній матеріал (стосовно «воєнного
комунізму»), по-друге, з’ясувати суть політики непу, по-третє, порівняти
політику «воєнного комунізму» і непу та зробити висновки.
|
|
«Воєнний комунізм»
|
Неп
|
|
Сільське господарство
|
|
|
|
Промисловість
|
|
|
|
Торгівля
|
|
|
Таблиці, складені на уроці на основі нового матеріалу задля його закріплення.
Наприклад, при вивченні теми «Київська Русь» (7 кл. Історія України) учні
одержують завдання скласти таблицю «Внесок князів у розбудову Київської
держави». Вона може стосуватися декількох князів і складатися впродовж
декількох уроків (наприклад, двох уроків і стосуватися Олега, Ігоря, Ольги,
Святослава). Складену таблицю можна використовувати при опитуванні, перевірці
домашнього завдання чи на уроці узагальнення.
|
Князь, роки правління
|
Внутрішня політика
|
Зовнішня політика
|
|
|
|
|
Систематизація навчального матеріалу у формі таблиці під час виконання
домашніх завдань. Цей прийом аналогічний попередньому, різниця лише в тому,
що учень має самостійно скласти таблицю. Це дасть можливість краще засвоїти
вивчений матеріал, виділити головні положення, проаналізувати їх і зробити
висновки (що найбільш доцільно робити в старших класах). Прикладом може слугувати
таблиця «Українська держава часів Павла Скоропадського», яку можна
запропонувати учням як домашнє завдання після вивчення теми «Внутрішня та
зовнішня політика Української Держави П. Скоропадського» (10 кл. Історія
України). Ми вважаємо, що проводити опитування наступного уроку недоцільно.
|
Запитання-завдання
|
Коротка відповідь
|
|
Коли і як П. Скоропадський прийшов до влади?
|
|
|
Вирішення
аграрного питання
|
|
|
Будівництво
збройних сил
|
|
|
Заходи в
промисловості
|
|
|
Досягнення в
галузі культури
|
|
Самостійне засвоєння нового матеріалу, поданого у вигляді таблиць. Його можна виконувати як домашнє завдання
на основі готової таблиці, розміщеної в підручнику чи посібнику. Можливий також
варіант, коли учні на уроці самостійно опрацьовують зміст параграфа, складаючи
таблицю. Наприклад, при вивченні питання розвитку культури певного періоду,
учитель робить вступне слово, розкриваючи
основні риси даної теми, а потім
пропонує учням скласти таблицю «Розвиток культури України у … столітті».
|
Галузь культури
|
Діячі
|
Досягнення
|
|
Література
|
|
|
|
Наука
|
|
|
|
Архітектура
|
|
|
|
Театр
|
|
|
|
Образотворче мистецтво
|
|
|
|
Музика
|
|
|
Можливий також варіант, коли учням пропонується
самостійно опрацювати один з розділів параграфа, склавши при цьому таблицю.
Наприклад, «Розвиток освіти і науки в Україні у першій половині ХІХ ст. Видатні
діячі» (9 кл. Історія України).
|
Діячі науки
|
Який внесок зробили у розвиток науки?
|
|
Максимович М.О.
|
|
|
Остроградський
М.В.
|
|
|
Осиповський Т.
|
|
|
Бантиш-Каменський
Д.
|
|
|
Костомаров М.І.
|
|
Проведення усної перевірки учнів з опорою на матеріал таблиць. Наприклад, при проведенні усної перевірки за темами, що стосуються війн, революцій,
завоювань учні можуть користуватися хронологічною таблицею,
розміщеною у їхньому зошиті. Ця таблиця може бути складена або на уроці при вивченні нового матеріалу, або вдома
при підготовці домашнього завдання.
|
Дата
|
Основні події
|
|
|
|
При перевірці знань учнів за темою
«Селянсько-козацькі повстання 20-30-х рр. ХVІІ ст.» (8 кл. Історія України) опорою для відповідей учнів може слугувати
така таблиця:
|
Дата повстання
|
Ватажок
|
Територія поширення повстання
|
Місця боїв
|
Результати
|
|
|
|
|
|
|
Проведення письмової перевірки через складання таблиць, що дає можливість учням відтворити свої
знання у вигляді таблиці під час уроку узагальнення чи тематичного оцінювання.
Наприклад, вивчивши тему «Міжнародні відносини напередодні Другої світової
війни» (10 кл. Всесвітня історія), як одне з питань тематичного оцінювання
знань учнів пропонується заповнення таблиці «Зовнішньополітичні пріоритети
провідних країн світу».
|
Країна
|
Зовнішньополітичні пріоритети
|
|
США
|
|
|
Велика Британія
|
|
|
Франція
|
|
|
СРСР
|
|
|
Німеччина
|
|
Доцільним тут є і складання порівняльних таблиць. Виокремлюючи суттєві порівняльні ознаки,
аналогічні чи протилежні, такі таблиці сприяють виявленню відносин подібності і
відмінності між ними, наприклад, між суспільними верствами, формами державного
устрою, менталітетом, цінностями, суспільним чи економічним ладом. Вони
відіграють важливу роль у вичленуванні й узагальненні ознак понять та історичних
явищ. Заповнення порівняльної таблиці може стати результатом навчання учнів
порівняння як пізнавальної процедури, яке найбільш ефективно відбувається з
використанням малюнків та картин ( 6-7 класи), документів, матеріалу підручника
тощо. Наприклад, при проведенні уроку узагальнення за темою «Українські землі у
складі Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.» (9 кл. Історія України) можна запропонувати
учням скласти таблицю «Порівняльна характеристика українських земель у складі
Російської та Австрійської імперій наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ ст.» за такими запитаннями:
1. Які українські землі входили до складу
Російської та Австрійської імперій?
2. Яким був адміністративно-територіальний поділ
українських земель у складі Російської та АЀстрійської імперій7
3. На яких принципах будувалася політика
російського та австрійського урядів щодо українських земель, які входили до
складу імперій?
4. Яким було соціальне становище українців у
складі Російської та Австрійської імперій?
5. Які зміни відбулися у побуті, стилі, традиціях
життя українців міста і села у складі Російської та Австрійської імперій?
|
№ п/п
|
Українські землі у складі
Російської імперії
|
Українські землі у складі
Австрійської імперії
|
|
1.
|
|
|
|
2.
|
|
|
|
3.
|
|
|
|
4.
|
|
|
|
5.
|
|
|
|
Висновки.
|
||
Насамкінець хочеться відмітити, що складання таблиць дає
можливість учителю:
·
урізноманітнити
методи проведення уроку;
·
сконцентрувати
увагу учнів на ключових моментах уроку;
·
активізувати
роботу учнів на уроках історії;
·
навчити
учнів виділяти головні, найважливіші положення, що стосуються даної теми;
·
навчити
учнів самостійно працювати з підручником, зошитом;
·
навчити
учнів встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, самостійно робити порівняння та висновки;
·
естетичне
і правильне оформлення таблиці формує навички виконання графічних робіт та
естетичний смак.
Немає коментарів:
Дописати коментар