Після цього уроку
учні зможуть:
1. Показувати на карті основні напрямки походів
монгольського війська;
2. Готувати повідомлення, використовуючи
додаткову літературу, в тому числі й з історії рідного краю;
3. Характеризувати перебіг подій монгольського
завоювання;
4. Аналізувати джерела інформації;
5. Наводити приклади
героїчного опору монгольським завойовникам;
6. Визначати особливості монгольського панування
на українських землях;
7. Пояснювати значення понять "орда",
"баскак", "ярлик", "улус".
Обладнання: карта настінна; атласи; схема «Битва на р. Калка
1223 р.»; схема «Побудова монгольського війська»; портрети Чінгісхан, Батия;
Смолій В.А. Історія України: Підруч. для 7 кл. загальноосв. навч. закл./ В. А.
Смолій, В.С. Степанков. – К.: Ґенеза, 2007.
Основні поняття: Золота Орда, хан, баскаки, ярлик.
Основні дати: 1223 р. – битва на р. Калка; 1240 р. – взяття
Києва монголо-татарами.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Не
було з часів створення світу катастрофи,
жахливішої для людства …
Арабський історик
Хід
уроку
І. Організаційний
момент
ІІ. Актуалізація
опорних знань
Слово учителя
Пропоную
вам послухати народну казку.
У
одного чоловіка було сім синів. Між собою вони жили не до ладу: все сварилися.
Скільки разів батько наказував дітям, щоб жили вкупі, але діти не слухали
старого.
Раз
батько дуже заслаб. Він знав, що після його смерті діти поділять господарство,
розійдуться й будуть терпіти голод і холод.
Щоб
краще діти зрозуміли громадську силу й гуртову працю, слабий батько звелів
принести віник. Діти принесли. Батько каже: «Зламайте його!» Як не ламали діти,
та не переломили віника. Тоді батько розв’язав віника й по прутику переломив
його увесь. «Дивіться, діти! – промовив батько. – Отак і ви: як будете жити в
згоді, ніхто вас не подужає; окремо ж кожного будь-хто одоліє».
Вправа «Мікрофон»
1. Які висновки ми можемо
зробити з цієї казки?
2. Чим
нагадує ця казка Київську Русь ХІІ – поч. ХІІІ ст.?
3. Кого
з київських князів ви бачите в ролі батька з казки? (Ярослав Мудрий)
4. Роздробленість
зміцнила чи послабила Русь?
5. Чому
ви так думаєте?
Заповнення таблиці
(на дошці). Колонка «Русь»
|
Русь
|
Монголи
|
|
Роздробленість
Відсутність
єдиного війська
Міжусобні війни
Слабкість
центральної влади
|
Єдине військо
Єдиний правитель
Сувора
дисципліна
Досвід воєнних
дій
Жорстокість до
завойованих народів
|
ІІІ. Мотивація.
В
той час, як на руських землях не було миру і панувала роздробленість, а Київ
переходив із рук в руки, в 1206 р. далеко на сході, на кордоні з Китаєм, на
річці Ононі, зібрались вожді кочових племен і на курултаї проголосили своїм
вождем Темучина – одного із степових вождів і дали ім’я йому Чінгісхан.
Давня Русь знаходилася від ріки Онон за багато тисяч кілометрів, але цей
курултай відіграв в її історії трагічну роль.
На
цьому уроці ми зможемо:
· розібратися
в тому, хто такі монголо-татари;
· прослідкувати
їх шлях завоювань;
· познайомитися
з мужніми захисниками рідної землі;
· з’ясувати,
в чому причини поразки русичів у боротьбі з монголами;
· дати
відповідь на запитання, винесене до епіграфа: чи дійсно монгольська
навала була жахливою катастрофою, якої не знало людство з часу створення
світу?
IV.
Засвоєння нових знань
План уроку
1.
Русь і монголи
напередодні вторгнення.
2.
Битва на р. Калка.
3.
Монгольські походи
та їх наслідки.
4.
Монгольське панування.
Слово учителя
Монгольські
племена наприкінці ХІІ ст.. переживали розпад первісного ладу, здійснювався
перехід до ранньофеодального. До монгольських племен належало і плем’я татар –
найбільш войовниче. Тому сусідні народи назву татар розповсюдили на всі
монгольські племена. Головним заняттям монголів було кочове скотарство, а
тому головне багатство – худоба і пасовища.
Побудова логічного
ланцюжка.
Кочове скотарство →
виснаження пасовищ → боротьба за нові пасовища → кочівники перетворюються на
військовий стан, виділяються воєначальники → мета: захоплення земель сусідніх
племен.
І
коли знайдеться вождь, здатний повести племена на захоплення сусідніх земель,
війни не уникнути. Саме такою особою був Чінгісхан.
Історична довідка
(повідомлення учня)
Майбутній
великий хан монголів Темучин народився між 1155 і 1167 роками (точних
відомостей немає). У стародавній легенді про народження Темучина говориться, що
він був сином голубого вовка і дикої лані. У дійсності його батьком був вождь
одного з могутніх родів південних монголів. Батька майбутнього великого хана
отруїли, коли хлопчик ще був малолітнім. Очолюване батьком об’єднання монголів
розпалося. Коли Темучин підріс, він, маючи гнучкий розум, тверду волю,
жорстокість та обережність, згуртував навколо себе прихильників, розправився з
ворогами і продовжив справу батьків. У драматичній боротьбі він неодноразово
опинявся за крок до загибелі. Проте зумів об’єднати більшість монгольських
племен. Його вважали безжалісним і підступним. За необхідності він міг
відступити, а для досягнення своєї мети використовував будь-які засоби. Так,
він не зупинився перед убивством брата, якого запідозрив у змові. Завдяки власним
зусиллям він пройшов шлях від напівжебрака до вождя усіх монголів – Чінгіс
Кагана («Царя Всесвіту»).
Силоміць
він об’єднав під своєю владою монголів, деякі сусідні племена і за родовою
ознакою створив військо, якому в ХІІ і ХІІІ століттях серед середньоазіатських
держав, на Русі та в Європі не було рівних.
Схема «Побудова
монгольського війська»
Десятка → Сотня →
Тисяча → 10 тисяч
Пояснення
Десятка –
рядова одиниця цього війська. Вона об’єднувала сім’ю, найближчих родичів однієї
юрти, або ж, як виняток, сусідніх.
Сотня – наступне об’єднання. Сюди входили представники
одного роду.
Тисяча – тут об’єднувалися чоловіки одного чи декількох
населених пунктів (аілів)
Десять
тисяч – тьма (тумен)
Спалахи
завойовницьких устремлінь кочових народів історія знала й задовго до появи
Чінгісхана. Згадайте, Рим був зруйнований вандалами, вандалізм став синонімом
вищого вияву варварства. Але тоді лише Римська імперія піднімалася як держава
над багатьма народами, які знаходилися на стадії первісного суспільства. А
от на шляху Чінгісхана стояли розвинені цивілізації, які він завойовував
не для того, щоб скористатися їх плодами,
а для знищення. Пізніше його внуки і правнуки стали долучатися до
здобутків цивілізації.
Для
завоювань потрібне було військо – сильне, мобільне, витривале. І Чінгісхан
запроваджує у війську сувору дисципліну: якщо в бою хтось із десятки
побіжить від ворога, то страчували всю десятку; якщо з сотні побіжить десятка –
страчували всю сотню. Якщо з тисячі побіжить сотня і відкриє ворогу шлях до
перемоги, страчували тисячу.
Один
перський історик того часу так характеризував монголів: у них мужність
лева, терпіння собаки, передбачливість журавля, хитрість лисиці, далекозорість
ворона, хижість вовка, бойовий запал півня, турбота про ближніх курки,
чутливість кішки, а в нападі – буйність вепра.
Ось
таке військо Чінгісхан спрямував на Китай, Корею, Іран, держави Середньої
Азії з високорозвиненими торгівлею, ремеслами, сільським господарством, але
роздробленими і ворогуючими одна з одною. Монголи квітучі міста зрівнювали з
землею, жителів винищували.
Заповнення таблиці.
Колонка «Монголи»
Завдання: на основі таблиці зробіть висновок, яка з сторін
мала переваги і чому? Чи був противник непереможним?
Проміжний висновок
Слово учителя
Перша
зустріч русичів з монголами відбулася у 1223 р. на р. Калка.
Робота з картою та
атласами – визначення місця битви.
Робота зі схемою
«Битва на р. Калка» (на дошці)
Отже, битва на Калці закінчилася повною поразкою
русько-половецьких військ. З берегів Калки повернулася десята частина руського
війська. Такої тяжкої поразки Русь ще не знала. Тому й не дивно, що після битви
на Калці, як відмічено в одному з літописів, «Русская земля седить
невесела».
Вправа
«Мікрофон»
Як ви думаєте, які висновки повинні були зробити руські князі після поразки на Калці?
Слово учителя.
Дійсно,
слід було зрозуміти руським князям, який ворог перед ними, що слід готуватися
до зустрічі з ним. Але життя на Русі продовжувалося все в тих же князівських
міжусобицях. «…воювали усі з усіма. Ніби спеціально виснажували сили
один одного, щоб ворогу, якщо він прийде на Русь, легше було русичів здолати» (І.
Можейко)
А
між тим 1227 р. у Китаї помер Чінгісхан.
Ще
за життя він розділив між синами всі завойовані землі, і ті, які ще належало
завоювати – «куди супить нога монгольського коня». Завоювання Русі розпочав
внук Чінгісхана Батий.
Робота з настінною
картою та атласами
Завдання: прослідкувати шлях
завойовників руськими землями.
1237
р. – монгольська навала на руські землі
Першою
зустріла ворога Рязанська земля. Послу Батия, що прибув до Рязані з
ультимативними вимогами покори і виплати принизливої данини, рязанці гордо
заявили: «Аще нас всіх не буде, то все ваше буде!»
Точка
зору
Як
ви розумієте ці слова?
Чи
не краще було б рязанцям прийняти вимоги монголів?
Залишивши
позаду спустошену і знелюднену Рязанську землю (літописець зазначає, що монголи
залишили по собі «токмо дим та попіл»), ворог рушив свої сили на
Володимиро-Суздальську землю. І знову кожне місто чинило опір Батию, але сили
були нерівними: кожне місто оборонялося саме. І як результат: лише впродовж
лютого ворог захопив і зруйнував 14 міст Володимиро-Суздальського князівства. В
літописах знаходимо багато підтверджень страшних руйнувань: наприклад, описуючи
взяття Москви, літописець зазначає, що монголи «за декілька днів нічого
від міста не залишили, окрім його імені», а населення було
знищене «від старця до немовляти»
Але
на землі Північно-Західної Русі монголи не пішли – історики до сьогодні
сперечаються: чому ж Батий не пішов на Новгород? Версій багато.
А
вже в 1239 р. монголо-татари знову вторглись на Русь, тепер
уже безпосередньо на українські землі.
Першою
жертвою загарбників стало Переяславське князівство, потім Чернігівське. І
знову кожне князівство зустрічає ворога поодинці. Але от невеличке
містечко Козельськ довелося штурмувати 7 тижнів – 49 днів.
Літописи зазначають, що Батий втратив під Козельськом до 4 тис. своїх воїнів і
назвав його «Злим містом», наказавши стерти з лиця землі.
Далі
шлях лежав на Чернігів. Невелике укріплене містечко Уненіж (сучасний
Ніжин) не могло зупинити ворога, а тому було захоплене і зруйноване.
У жовтні
1239 року до Чернігова підступила орда хана Менгу. На допомогу
оточеному місту намагався пробитися князь Мстислав Глібович – двоюрідний брат чернігівського князя Михайла
Всеволодича, котрий незадовго до цього залишив
місто. Під Чернігівськими мурами почалася запекла битва.
Завдання: послухайте
уривки з літопису про оборону Чернігова і спробуйте «доповнити літопис» подробицями
героїчної боротьби жителів міста із загарбниками.
"Лют бо бе бой у
Чернигова»,- повідомляє літопис. Захисники Чернігова «со града метаху
на Татарь камение съ стенъ за полтора перестрела, а камение
якоже можаху четыре
человеки силнии подъяти". Але сили були
нерівними, "и побежден бысть Мстислав. Множество от воя его избиено
бысть". 18 жовтня 1239 року орди Батия «град взяша
и запалиша огнем», «град пожегши и
люди избиша, и монастыре пограбиша».
Розкопки на території давнього Чернігова
повністю підтвердили літописні відомості про цю трагедію. Археологи віднайшли
сліди великої пожежі, залишки зруйнованих і обгорілих будинків і палацових
будівель. Загарбники перетворили Чернігів на руїни більшість його мешканців
убили або забрали в рабство. Місто було розграбоване і спустошене настільки, що
лише через чотири століття виросло до тієї
ж території, котру займало на початку ХІІІ
століття.
1239
р. 18 жовтня – падіння Чернігова.
А
вже восени 1240 р. Батий, зібравши величезні полчища, розпочав
похід на Київ.
Робота з
підручником та документом
Завдання: використовуючи
матеріал підручника (с. 126) та документ (с. 129),
розкажіть про оборону Києва. Які факти свідчать про те, що оборона ця була
героїчною? Чому кияни, як і жителі інших міст, так самовіддано захищали свою
Батьківщину?
Робота з картою
Завдання: простежте подальший шлях монголо-татар. Які
землі завоювали?
Вправа «Мозковий
штурм»
Чому,
незважаючи на масовий героїзм русичів, монголо-татарам вдалося добитися в ході
завоювань таких вражаючих результатів?
Варіанти
відповідей учнів:
·
роз’єднаність
князів;
·
відсутність єдиного
війська русичів;
·
міжусобні війни;
·
чисельна перевага
монголо-татар;
·
могутня облогова
техніка завойовників;
·
монголо-татари
ретельно готувалися до кожного вторгнення.
Проміжний підсумок
Слово учителя
Отже,
падіння 1240 р. міста Києва – центру Давньоруської держави - відкрило Батию шлях на Захід.
Пройшовши вогнем і мечем галицькі та волинські землі, кочівники в 1241 р.
вторглися в Польщу, Угорщину, Чехію, Словаччину, Угорщину,
купали коней в Адріатичному морі. У Європі існувала думка, що монголи вирвалися
з пекла і всі чекали кінця світу. Проте знекровлені на Русі, війська Батия вже 1242 р. були змушені припинити
своє просування в західному напрямку. Повернувшись у пониззя Волги, завойовники
заснували нову державу – Золоту Орду. З цього часу незалежна Давньоруська держава
перестала існувати. На Русі на довгі роки встановилося іноземне панування. Але героїчна оборона русичів страшною для
себе ціною врятувала Європу від монголо-татар, адже вглиб Європи орда Батия
рушила ослабленою, втративши і значну частину відбірної монгольської кінноти, і
наступальну силу.
Бесіда
Якими
були наслідки завоювань для руських земель?
В
ході бесіди заповнюється таблиця.
|
Втрати
|
|
|
Матеріальні
|
Руйнування міст,
сіл, будинків
|
|
Господарські
|
Занепад с/г,
ремесла, торгівлі
|
|
Людські
|
Загибель багатьох
людей, рабство
|
|
Культурні
|
Зруйнування
пам’яток культури
|
|
Політичні
|
Встановлення
панування монголо-татар
|
Доповнення
до таблиці
·
Руйнація та падіння
ролі міст. Чернець, який проїжджав Південною Руссю на
початку XIV ст., зазначав: «Була мандрівка сумною і смутною,
тому що була всюди пустеля, не можна було там побачити нічого – ні міста, ні
села». За підрахунками археологів, із 74 руських міст XII–XIII ст., відомих
з розкопок, 49 були розорені полчищами Батия. До того ж 14 так і не піднялися
із руїн, а ще 15 міст з часом перетворилися на села.
·
Занепад ремесла і
торгівлі. Руйнація міст, загибель або рабство значної частини
ремісників призвели до втрати спадкоємності в ремісництві, зникнення цілих його
галузей. Зменшення виробництва товарів спричинило занепад торгівлі. Стародавні
торговельні зв’язки Русі з сусідніми країнами були перервані або помітно
ослабли.
·
Занепад культури. Вороги зруйнували Десятинну церкву, Золоті
ворота, Успенський собор. У вогні пожеж загинуло багато пам’яток культури.
·
Демографічні втрати. Фізичне знищення, рабство та втечі стали чинниками,
які помітно зменшили кількість населення на півдні Русі. (Документ
«Повідомлення папського посла до Золотої Орди Плано де Карпіні про спустошення
монголами Русі (1246)» с. 129).
·
Знищення значної частини феодальної еліти; посилення боротьби за великокнязівський престол.
Монголи
затримали розвиток країни, але не змогли назавжди зупинити його. Сусідами Русі
впродовж всього часу її існування були кочові народи – хозари, печеніги,
половці, - які здійснювали постійні напади на руські землі. Досвід поколінь
навчив русичів боротися з неспокійними сусідами і виживати, розраховувати лише
на себе, свою мужність та витривалість. Зникли хозари, зникли печеніги і
половці, врешті-решт зникли і ординці, а Русь залишилась. Народ продовжував
жити на землі своїх предків і був гарантом безперервності історичного процесу.
Спадщина Київської Русі стала тією основою, на якій постала Русь-Україна
середньовіччя.
Слово учителя
На
відміну від завойованих монголами країн Середньої Азії, Прикаспію, Пн.
Причорномор’я, де були сприятливі умови для кочового скотарства, і тому вони
увійшли до складу монгольських держав, Русь зберегла свою
державність: монголо-татари не поселилися на руських
землях, тут не було монгольського війська та адміністрації. Тим
не менше, над Руссю було встановлено монголо-татарське панування. В чому
полягала його суть?
Завдання: заповнення таблиці «Золотоординське панування
на руських землях»
Плано
де Карпіні, папський посол, відвідав Орду у 1245-1246 рр. і повідомляв про те,
що монголи вимагають від підкорених народів, «щоб вони йшли із ними
воювати будь-кого, коли їм накажуть (робиться запис у колонці
«Військова залежність»), щоб вони давали їм десяту
частину від всього, як від людей, так і від майна… Понад того вони вимагають і
забирають без усяких умов золото і срібло і інше, що завгодно і скільки завгодно (робиться
запис у колонці «Економічна залежність»)». Розмір
данини був дуже великий. Наприклад, лише на користь хана данина складала
на рік 1 300 кг срібла. А загалом, на користь татар
населення платило 14 видів данини.
|
Золотоординське панування на руських землях
|
||
|
Економічна
залежність
|
Політична
залежність
|
Військова
залежність
|
|
Збір
данини. Баскаки.
|
Хан Золотої Орди
видавав руським князям ярлики – грамоти на князювання
|
Брати участь у
воєнних походах монголів
|
Окрім
цього, починаючи з 1243 р., руські князі могли називатися такими лише тоді,
коли:
визнають васальну
залежність від Орди;
одержать ярлик –
грамоту на князювання. (Запис у колонці «Політична залежність»);
хани всіляко
сприяли розпалюванню усобиць між князями, намагаючись не допустити посилення
окремих князів, знищуючи їх.
На
руських землях були князі, які намагалися організувати опір монголо-татарам,
об’єднавши всі сили для боротьби (Олександр Невський, Данило Галицький та ін.).
Але, на жаль, така політика не знайшла достатньої підтримки серед більшості
світських і церковних феодалів – багато князів швидко налагодили стосунки з
монгольськими ханами. Феодали ладні були визнати верховну владу ординського
хана і пожертвувати на користь завойовників частину прибутків, що одержували з
населення, аніж втратити князівство.
Слід
відмітити, що монголи були язичниками, але терпимо ставилися до православної
церкви: Русь зберегла релігійну незалежність, церква не платила податків. Єдина
вимога до православної церкви – молитися за здоров’я хана. Такий стан речей
зберігся і після того, як монголи прийняли іслам.
Розв’язання
проблемного питання.
На
основі вивченого зробіть загальний висновок: чи згодні
ви з тим, що монгольська навала була жахливою катастрофою, якої не знало
людство з часу створення світу?
Отже, монголо-татарське панування стало тяжким лихом для
руських земель і на багато десятиліть загальмували їх економічний, політичний
та культурний розвиток.
V.
Закріплення нових знань
Історія
і сучасність тісно пов’язані між собою. Тому її – історію – варто не лише
переписувати, а й повчитися у неї. Мої запитання будуть стосуватися тісного
зв’язку того матеріалу, що ми вивчили на цьому уроці, із сучасною
ситуацією в Україні.
1.
Якщо повернутися до нашої казки, з якої ми розпочали урок, і спроектувати її на
наше сьогодення, які аналогії ми побачимо? На прикладі Русі ви побачили, до
чого призводить розбрат та відсутність єдності. Якби у вас була можливість
звернутися до сучасних політиків, які б уроки ви їм порадили винести із
подій ХІІ –ХІІІ ст. на руських землях?
VI.
Підсумки уроку
Закінчити
урок хотілося б словами Ярослава Мудрого: «Майте любов між собою… І, якщо
будете жити в любові між собою, Бог буде у вас і підкорить вам ворогів. І
будете мирно жити. Якщо ж будете в ненависті жити, у сварках і незгодах, то
загинете самі і загубите землю батьків своїх і дідів своїх, які здобули її
трудом своїм великим».
Хочеться
вірити, що ці слова Ярослава Мудрого, якого нещодавно було обрано
найвизначнішим українцем, стануть заповітом для тих, хто хоче жити в
незалежній суверенній державі Україна.
VII.
Домашнє завдання
Опрацювати матеріал
підручника
Дати письмову
відповідь на запитання: «За свідченням сучасника, в колі наближених Чінгісхан
вихвалявся, що він знищив велику кількість людей і пролив ріки крові, а тому
слава його буде вічною. В цьому він не помилився: його ім’я навіки закарбоване
в історії. Як ви оцінюєте таку славу Чінгісхана?»
Немає коментарів:
Дописати коментар