Як ви розумієте: хрещення Русі відбувалося вогнем і мечем?

У 988 р. київський князь  Володимир прийняв хрещення у Корсуні. Повернувшись у Київ, він став запроваджувати християнство по всій країні.

Відразу ж були знищені ідоли, язичеські капища у Києві.

Незздовзі після цього прибули грецькі священники й охрестили киян, за одними даними – у Дніпрі, за іншими – у Почайні, притоці Дніпра. Напередодні хрещення князь Володимир звелів оголосити: «Якщо не прийде хто завтра на річку – хай то багатий, чи бідний, чи нужденний, чи раб – буде мені ворогом».

Охрещували киян великими групами. Немає сумніву, що багато хто охрестився не з любові до християнства, а через страх перед князем.

Охрестивши киян, Володимир почав запроваджувати нову віру по всій Київської Русі. Але в інших містах запровадження християнства часто зустрічало рішучий опір. Так було, наприклад, у Новгороді. Сюди Володимир послав військо на чолі з Добринею та тисяцьким Путятою. Новгородці вирішили краще померти, ніж розлучитися зі своїми богами.

Добриня спробував умовити повсталих припинити опір, однак новгородці не погодилися. Місто було підпалене, потім взяте, дерев’яні ідоли спалені, а кам’яні скинуті у річку. Тих, хто не йшов добровільно, дружина вела силою. У пам’яті народній ця подія закріпилася у вислові «Путята хрестив мечем, а добриня – вогнем».

Отже, прийняття християнства мало велике прогресивне значення для Русі, проте його запровадження відбувалося насильними методами.