Завершення об’єднання Німеччини. Отто фон Бісмарк

Мета: розкрити процес завершення та особливості об’єднання  Німеччини; проаналізувати його наслідки; схарактеризувати особистість Отто фон Бісмарка; порівняти об'єднавчі процеси в Італії та Німеччині; розвивати в учнів уміння аналізувати історичні джерела, складати історичний портрет визначної особистості, порівнювати історичні явища та встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, складати порівняльні таблиці; виховувати в учнів інтерес до вивчення історії.

Очікувані результати.

Після цього уроку учні зможуть:

·        Характеризувати перебіг та особливості завершального етапу  об'єднання Німеччини;

·                    Розуміти наслідки та значення утворення єдиної Німеччини;

·        Порівнювати процес об'єднання Італії та Німеччини, визначаючи спільні та відмінні риси;

·        Характеризувати діяльність Отто фон Бісмарка,  визначати його роль та значення в об’єднавчому процесі;

·        Показувати на карті кордони Німеччини на різних етапах її політичного об’єднання.

Обладнання уроку: підручник Гісем О.В. Всесвітня історія. 9 клас: Підручник для загальноосвіт. навч. закл. – Х.: Вид-во «Ранок», 2009; Всесвітня історія. Атлас-шаблон. 9 клас. – Х.: Вид-во «Ранок», 2010; мультимедійна презентація «Завершення об’єднання Німеччини. Отто фон Бісмарк», пам’ятки для учнів.

Тип уроку: урок формування і вдосконалення умінь та навичок.

  

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь, навичок

1.     У вигляді схеми зобразити можливі шляхи об’єднання Німеччини.(Завдання на дошці)

2.      Чому на середину ХІХ ст. питання про об’єднання Німеччини вимагало невідкладного вирішення? (Логічний ланцюжок: відповідь одного учня продовжує чи доповнює інший)

3.     Чому Австрія потерпіла поразку у протистоянні з Пруссією?

4.     Показати на карті території, приєднані Пруссією на 1866 р.?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слайд 1 

Європа в другій половині ХІХ ст.:

·        ХІХ ст. – це період становлення нової Європи;

·        Наполеонівські війни сприяли розповсюдженню в Європі буржуазних порядків;

·        Відбулося об’єднання Італії та майже єдиною стала Німеччина;

·        В Англії всі перетворення відбуваються шляхом реформ. Це дало змогу їй стати провідною державою світу;

·        Останнім кроком на тшляху будівництва нової Європи стала Франко-прусська війна 1870-1871 рр. та завершення об’єднання Німечччини.

Слайд 2. Карта Європи.

 Учитель.

Після австро-прусської війни 1866 р. під зверхністю Пруссії успішно проходило об’єднання німецьких держав. В центрі Європи поставала могутня держава.

Військові та політичні успіхи Пруссії стали неприємною несподіванкою для Франції. Такий хід подій руйнував плани Наполеона ІІІ. Посилення Пруссії було небезпечним для французів, тому слід було завадити подальшому об’єднанню Німеччини. Цього можна було добитися єдиним шляхом – війна. Сприятливий результат війни, згідно з розрахунками Наполеона III, повинен був також запобігти наростанню кризи Другої імперії та зміцнити  міжнародне становище Франції.

Німеччина стояла за крок до об’єднання. Залишалося лише знайти стимул зробити цей крок для тих, хто не приєднався до Північнонімецького союзу. І заодно покарати Францію, яка перешкоджала процесу об’єднання.  Бісмарк вважав, що лише невелика, але переможна війна допоможе здійснити вікову мрію німців. "Війну я вже у той час вважав необхідністю, ухилятися від якої з честю ми не могли», - зазначав він згодом у своїх мемуарах.

У повітрі запахло війною.

IV. Оголошення теми та очікуваних навчальних результатів  

План уроку

1.     Франко-прусська війна та завершення об’єднання Німеччини.

2.     Проголошення Німецької імперії.

3.     Наслідки об’єднання Німеччини.

4.      Отто фон Бісмарк.

V. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Завдання 1. Франція та Пруссія посилено готувалися до війни, маючи при цьому діаметрально протилежні цілі. Спираючись на попередньо вивчений матеріал, визначте, якими були цілі Пруссії та Франції цій війні?

Учитель

Остаточне об’єднання країни було неможливе без приєднання південних німецьких держав до Північнонімецького союзу, створеного у 1866 р. Франція вимагала, щоб ці держави залишалися поза межами об’єднаної Німеччини, через острах мати небезпечного сусіда на східних кордонах. Бісмарк спровокував Францію на розв’язання війни: 19 липня 1870 р. імператор Наполеон ІІІ оголосив війну Пруссії.

Завдання 2. У війні з Францією брала участь не лише Пруссія, а й інші держави Північнонімецького союзу, а також південнонімецькі держави, тобто фактично вся Німеччина. Чому ж тоді здебільшого цю війну називають «Франко-прусська»?

Слайд 7.  Перебіг подій Франко-прусської війни 1870-1871 рр. Робота  з картою. Складання хронологічної таблиці основних подій Франко-прусської війни.

Учитель.

Франко-прусська війна сприймалася у Німеччині як війна за національну єдність та незалежність. З її початком німці із південнонімецьких держав стали на бік Пруссії. Студенти записувалися добровольцями в армію. Спроби зберегти нейтралітет відкидалися громадською думкою. Перемоги прусської армії у Франції викликали небачене піднесення національної самосвідомості, на хвилі якої ідея німецької єдності втілилася в життя.

Коли прусські генерали почали здобувати над французами перемогу за перемогою, жодна велика європейська держава не заступилася за Францію. Це було результатом попередньої дипломатичної діяльності Бісмарка, що зумів добитися нейтралітету Росії і Англії.

Рівно через місяць після початку бойових дій значна частина французької армії була оточена німецькими військами під Седаном і капітулювала. Сам Наполеон III здався в полон Вільгельму I.  У листопаді 1870 року південнонімецькі держави вступили в перетворений з Північного - Єдиний Німецький союз. У грудні 1870 року баварський король запропонував відновити Німецьку імперію і німецьку імператорську гідність, знищені свого часу Наполеоном. Пропозиція ця була прийнята і рейхстаг звернувся до Вільгельма I з проханням прийняти імператорську корону. У 1871 році у Версалі Вільгельм I надписав на конверті адресу - "канцлерові Німецької імперії", затвердивши тим самим право Бісмарка управляти імперією, яку той створив, і яка була проголошена 18 січня в дзеркальному залі Версаля.  Вільгельм I повернувся в Берлін, як тріумфатор, хоча усі заслуги належали канцлерові.

Вільгельм І став імператором Німеччини, зберігаючи за собою титул короля Пруссії. До складу імперії увійшли всі німецькі держави, окрім Австрії. Місцеві князі й королі зберегли свої трони, погодилися підкорятися спільній конституції та імператорові Німеччини. Німецька імперія була створена не в Берліні і навіть не на німецькій території. За словами самого Бісмарка, це був «рейхстаг у Версалі».

Слайд 8. Робота з репродукцією картини А. Вернера «Проголошення Німецької імперії».

Слайд 9. Карта Німеччини.

З розгромом Франції були усунуті зовнішні перепони об’єднання німецьких держав. У листопаді 1870 р. між Північнонімецьким союзом і південнонімецькими державами – Баден, Баварією, Гессен-Дармштадтом, Вюртембергом – були підписані союзні договори, відповідно до яких південнонімецькі держави увійшли до складу Німецької імперії, що утворилася.

Завдання 3. Робота з атласами

1) Розглянути карту «Об’єднання Німеччини та Італії» ( с. 7 атласу)

2) Виконати завдання 1-4 (Додаток А)

Завдання 4. Ознайомитися з документом «З Версальського мирного договору між Пруссією та Францією 1871 р.» (Слайд 10) та визначити, які наслідки мала війна для Франції та для Німеччини. Записати у вигляді таблиці у зошити.

Наслідки франко-прусської війни
Для Франції	Для Німеччини
Поразка у війні Втрата Ельзасу і Лотарінгії Сплата Контрибуції 5 млрд. франків Окупація французьких територій	Перемога у війні Приєднання Ельзасу та Лотарінгії,  багатих залізом і важливих в стратегічному відношенні Отримала контрибуцію 5 млрд. франків Завершення об’єднання Німеччини

Завдання 5. Робота з малюнком. (Слайд 11)

1)    Описати малюнок.

2)    Який етап Франко-прусської війни він висвітлює?

3)    За якими ознаками можна визначити, хто є хто на малюнку?

4)    Прокоментувати діалог Німеччини та Франції.

5)    Яку оцінку, інтерпретацію персонажів, подій, явищ подає малюнок? Чи згодні ви з нею?

6)    Зробити висновки: як будуть розвиватися надалі франко-німецькі взаємовідносини?

Висновок. Війна та її наслідки створили між Францією й Німецькою імперією непримиренні протиріччя, які, поряд з іншими, призведуть до Першої світової війни.

Завдання 6. Робота з репродукцією картини В. Кампгаузена «Наполеон ІІІ та Бісмарк». (Слайд 12)

1) Опишіть картину.

2) Чому саме такий ракурс вибрав художник? Наскільки він виправданий?

3) За якими ознаками ви визначили, хто є хто на цій картині?

4) Як за цією картиною можна визначити результат франко-прусської війни?

5) Спробуйте відтворити монолог Наполеона ІІІ.

Завдання 7. Робота з карикатурами «Пруссія об’єднує Німеччину».         (Слайд 13)

План аналізу та інтерпретації карикатури

1) Опишіть зображені персонаж та фон.

2) Як зображені персонажі чи об’єкти, за допомогою яких художніх засобів?

3) Чи упізнаєте ви персонажів? Завдяки чому? Якщо це реальні люди – назвіть їх та те становище, яке вони займали в час створення карикатури або під час події, якій присвячено малюнок.

4) Якій події чи якому явищу вона присвячена?

5) Визначіть символи, використані автором. Чому художник помістив їх у малюнок?

6) Яке ставлення до персонажів, позитивне чи негативне, відображає карикатура?

7) Яку оцінку, інтерпретацію персонажів, подій, явищ подає малюнок? Чи згодні ви з нею?

8) Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?

Завдання 8. Ситуаційна гра. Клас ділиться на прихильників та противників об’єднання Німеччини. Кожна група повинна висловити аргументи на підтримку своєї позиції, таким чином визначивши позитивні та негативні наслідки об’єднання.

 Слайд 14. Наслідки об’єднання Німеччини.

Завдання 9. Видатний російський поет і дипломат Ф. Тютчев на противагу переконанням «залізного канцлера» Бісмарка («оракула наших днів», як він його називав), стверджував: єдність у вищому розумінні цього слова може бути досягнута не «залізом і кров’ю», а любов’ю, братством між людьми. Як би прокоментував ці слова Бісмарк? Чи можливе було об’єднання Німеччини іншим шляхом? Свою точку зору аргументуйте.

Завдання 10. Порівняйте процес об’єднання Німеччини та Італії. Визначте спільні та відмінні риси.

Висновки: значення утворення Німецької імперії (формуються у ході бесіди)

o   Утворення єдиної Німецької імперії покінчило з територіальною роздробленістю;

o   Ця подія стала важливою не лише в історії Німеччини, а й всієї європейської історії;

o   Об’єднана Німеччина стала однією з найпотужніших і найвпливовіших держав Європи і світу;

o   У Європі кардинально змінилася розстановка сил, що знаменувала собою початок формування нової системи міжнародних відносин.

Учитель

Громадська думка не лише в самій Німеччині, але і в інших державах (з того часу і до сьогодні) приписує цей блискучий результат переважно німецькому імперському канцлеру  Отто фон Бісмарку – видатному державному діячу, дипломату.

Завдання 11. На попередньому уроці учні одержали випереджувальне завдання: ознайомитись з основними фактами біографії Отто фон Бісмарка.  Використовуючи знання, набуті на уроках історії та одержані з додаткової літератури, скласти історичний портрет цього визначного діяча.

Розповідь учителя.

Використовуючи слайди презентації: коротка біографія Бісмарка.

Завдання 12. 1) Пояснити фразу, сказану Бісмарком у парламенті: «Великі питання вирішуються не промовами і не резолюціями, але залізом і кров’ю».  Спираючись знання, одержані на уроках з вивчення теми «Об’єднання Німеччини», підтвердити цю фразу конкретними фактами.

2) Використовуючи «План аналізу та інтерпретації карикатури», проаналізувати карикатуру, зображення якої є на слайді 21.

Доповнення

Ці слова, як згодом з’ясувалось, дійсно стануть програмою: політика Бісмарка в наступні роки цілком відповідала виголошеному гаслу. "Політика заліза і крові", "залізний канцлер" – усі ці поняття назавжди поєднаються  з образом Бісмарка.

Слайд 22. За два роки Бісмарк, ігноруючи конституцію і протести парламенту, завершив військову реформу і створив армію, здатну захистити країну від зовнішньої загрози. «Знаходячись в центрі Європи, – доводив він, – неможливо пасивно очікувати розвитку подій і уникати зустрічі з ними. Якщо ми не візьмемо на себе роль молота, то легко може статися, що залишиться лише роль на ковальні».

Завдання 13. Як слова і дії Бісмарка співвідносяться з тими завданнями, які постали перед ним на початку правління? (Слайд 19).

Завдання 14. Робота з малюнками «Бісмарк-тріумфатор», «Бісмарк-атлант», «Бісмарк веде корабель». (Слайд 23)

1)    Що об’єднує ці малюнки?

2)    Чи відповідають вони дійсності?

3)    Яким є ставлення авторів малюнків до Бісмарка?

4)    Яку роль вони відводять Бісмарку в об’єднанні та зміцненні Німецької імперії?

Учитель

В 1888 р. помер Вільгельм І, засновник Німецької імперії. Після 100-денного правління Фрідріха ІІІ престол перейшов до 28-річного онука імператора Вільгельма ІІ Гогенцоллерна .

Слайд 24. Вільгельм ІІ. Самовдоволений і честолюбивий кайзер відмовився грати другорядну роль, заявивши на одному з банкетів: «В країні є один, лише один господар – це я, і іншого я не потерплю».                                         

  Слайд 25. 20 березня 1890 року імператор Вільгельм ІІ відправив Бісмарка у відставку, заявивши: «…він відмовляється підкорятися мені на армійський лад і не бажає йти на поступки». У відповідь Бісмарк подякував імператору за розпорядження віддати відставному рейхсканцлеру військові почесті, порівнявши їх з «похованням по першому розряду». Відгуки в закордонній пресі свідчили про стурбованість європейських держав. Найбільш відомою стала карикатура, опублікована в лондонському журналі «Панч» «Лоцман сходить на берег».

Завдання 15. «Лоцман сходить на берег». Проаналізуйте   лондонського журналу «Панч»  та поясніть її назву.

Слайд 26. Всім своїм майбутнім критикам Бісмарк відповів заздалегідь: «Хто називає мене безсоромним політиком, нехай спочатку випробує на цьому плацдармі власну совість».                                      

Завдання 16. Робота з джерелом інформації.

«Отто фон Бісмарк займає найважливіше місце в історії Німеччини як особа, що істотно вплинула на долю Європи. Мабуть, він був єдиним у своєму роді політичним діячем, який, абсолютно не приховуючи своїх поглядів, знаходячись у меншості, все-таки досягав перемоги.

Впродовж майже тридцяти років він займався державною діяльністю, постійно відстоюючи інтереси монархії (насправді реакційні інтереси юнкерства, тобто класу крупних землевласників, до якого сам належав). Він зумів здійснити за допомогою «заліза і крові» об’єднання Німеччини і створив буржуазно-юнкерську мілітаристську Німецьку імперію»

(Губарева Г.Г. Усі видатні постаті всесвітньої історії. – Х.: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2007. с. 255)

Чи згодні ви з такою оцінкою діяльності Бісмарка?

Складіть історичний портрет Отто фон Бісмарка та визначте його роль в об’єднавчому процесі.

План складання історичного портрета  (Слайд 27)

1. Походження історичного діяча.

2. Дитячі та юнацькі роки.

3. Ідеологічні симпатії (консерватор, ліберал, соціал-демократ тощо).

4. Власні оригінальні погляди (завдання, засоби реалізації).

5. Шлях становлення історичного діяча (основні етапи).

6. Основні напрями діяльності.

7. Результати діяльності історичного діяча очима сучасників та істориків.

(О. Желіба. Історія України. №42 (490), листопад, 2006, с. 16-17).

Висновки

Слайд 28. Пам’ятники Бісмарку.

Європейська історія другої половини ХІХ століття не так вже й багата великими особистостями. Однією з найпомітніших є постать канцлера Німецької імперії Отто фон Бісмарк. Його друзі і вороги, критики та прихильники сходяться в одному: фігура Бісмарка – одна із найсильніших і найцікавіших, яка приковує до себе увагу сучасників і не втратила інтересу для нащадків.

Ось чому пам'ятники Бісмарку стоять у всіх великих містах Німеччини, його іменем названі сотні вулиць і площ. Його називають – "Засновник імперії", або "Засновник нації". Адже все німецьке, що є в німцях, – від Бісмарка, "який пережив себе, але не свою велич"

Отже, Отто фон Бісмарк є видатною постаттю не лише європейського, але й світового масштабу; політичним і державним діячем, який заклав фундамент для могутності, а саме політичної та економічної, сучасної Німеччини.

VI. Узагальнення та систематизація знань

1.                Франко-прусську війну  характеризують як війну, «яка змінила світ». Чи згодні ви з  такою точкою зору?

2.                Як змінилися позиції Франції, Німеччини, Австрії, Італії, Англії після цієї війни? Зобразити у вигляді схеми. (Для Франції – втрата гегемонії, для Німеччини – новий могутній лідер, для Австрії – другорядна роль, для Італії – завершення об’єднання, для Англії та Росії – необхідність пошуку союзників, щоб протистояти новому лідеру).

3.                З 1871 р. міжнародне становище набуло характеру, так званого, «озброєного миру», при якому з політичного горизонту не зникала загроза нової війни і відбувалося безперервне зростання гонки озброєнь. Спрогнозуйте наступний розвиток подій у Європі та у світі.

VII. Підсумки уроку

Учитель.

Об’єднання Німеччини відбулося «залізом і кров’ю», воно проходило в декілька етапів і завершилося утворенням єдиної Німецької імперії.  Ця держава стала однією з найміцніших і найвпливовіших держав Європи. І у джерел її створення стояв Отто фон Бісмарк.

Проте наприкінці свого життя він був розчарований політикою, яку проводив імператор Вільгельм ІІ. Відомою є його фраза:  «Через двадцять років після моєї смерті настане корах, якщо і надалі будуть правити таким чином». Він помер 30 липня 1898 року. Через 20 років, у Першій світовій війні, Німецька імперія, створена у 1871 році, була розгромлена.

Нащадки Бісмарка не захотіли почути його ні в 1914-му, коли почалася Перша світова війна, ні в 1939 р., коли Німеччина напала на Польщу і поклала початок Другій світовій, ні в 1941 р., напавши на Радянський Союз.

Їх глухота обернеться грандіозною трагедією для всього людства, велика доля вини за яку ляже і на плечі синів Німецької імперії. Пройшовши усі ці випробування, Німеччина зробить висновок, що не всі питання вирішуються «залізом і кров’ю». У 1990 р. розділена на дві частини країна знову об’єднається. Мирно і без крові. А канцлера Німеччини Гельмута Колля, який доклав величезних зусиль для того, щоб це об’єднання відбулося, німці з повагою назвуть «Бісмарком ХХ століття»

VIII. Домашнє завдання

1.     Опрацювати матеріал підручника с. 99-101.

2.     У 962 р. німецький король Оттон I створив «Священну Римську імперію», в якій панівне становище займали німецькі землі. Використовуючи додаткові джерела, складіть таблицю «Німеччина на шляху створення централізованої держави», де мають бути відображені основні етапи об’єднання Німеччини аж до 1871 р. та визначні особистості пов’язані з історією Німеччини. 

ДОДАТКИ

Одна з версій появи ілюстрованих поштових листівок, дуже близьких до сучасного варіанту, пов'язана з подіями  Франко-прусської  війни. Сталося це взимку 1870 року, коли французька армія, що налічувала близько 40000 солдатів, була зосереджена в маленькому містечку Конлі в Бретані. Солдатам не вистачило конвертів та паперу для відправлених листів. Тоді продавець книг Леон Бенардо вирішив використати для цієї мети картон, якого було вдосталь на складі. Він порізав його і пустив у продаж. Випадково на очі Леонові потрапили листи із зображеннями  солдатських малюнків та карикатур. Ця ідея йому сподобалася, і кмітливий книготорговець придумав патріотичну віньєтку, прикрасивши нею листівки. Успіх задуму виявився настільки великий, що Бенардо в тому ж році випустив ще одну листівку, присвячену армії та флоту. Крім названих, він був автором і видавцем ще восьми листівок, що мали відношення до Франко-прусської війни.