Поняття «історична особа» та «висвітлення історичних постатей у шкільних курсах історії»

       Аналіз філософської, методичної та психолого-педагогічної літератури дає підстави стверджувати, що під «історичними особами» або «історичними постатями» розуміємо людей з яскраво вираженою індивідуальністю, які зробили вагомий внесок, що призвів до значних зрушень у житті суспільства, внаслідок чого їх діяльність стала предметом спеціального вивчення історичної науки.

Поняття «висвітлення історичних постатей у шкільних курсах історії» слід розуміти як фрагменти навчального матеріалу, що відповідають шкільній програмі й представлені в підручниках, посібниках та інших засобах навчання. Вони викладаються на уроці або опрацьовуються школярами під час виконання пізнавальних завдань.

Традиційно під видатними особистостями розуміють або політичних і державних діячів (царів, імператорів, вождів тощо), або полководців. Це можна трактувати як однобічний підхід до з’ясування поняття видатної особистості в історії. Безумовно, ці люди в силу свого соціального становища, що надає їм можливість приймати доленосні рішення, мають можливість впливати на хід історії, на політику держави і тому вони потрапляють під поняття видатна особистість. Але такими особистостями можуть також бути і діячі науки, літератури, мистецтва, що відіграли виключну роль у своїй сфері діяльності. Наприклад, Т. Г. Шевченко, О. С. Пушкін, Моцарт, А. Ейнштейн, С. П. Корольов тощо. Таким чином, поняття видатна особистість слід трактувати ширше. Хоча слід відмітити, що в шкільних підручниках історії переважає характеристика державних, політичних та військових діячів.

Німецький філософ Гегель великих людей називав героями, бо вони, на його думку, з’являються вчасно, коли визрівають необхідні умови для вжиття рішучих заходів, що мають всесвітньо-історичне значення. Ці люди мають блискучий розум і усвідомлення, що потрібно в даний момент суспільству. Вони роблять своєю метою те, що необхідне в даний момент людям, чого давно потребувала історія. Отже, з точки зору Гегеля, поява великих людей на історичній арені необхідна і неминуча, оскільки подальший прогрес неможливий через протиріччя між старим і новим. Велика людина вирішує ці протиріччя і, коли мети досягнуто, то великі люди «відмирають, як пуста оболонка зерна. Вони помирають рано, як Олександр, їх убивають, як Цезаря, чи відправляють у заслання, як Наполеона на о. Святої Єлени».

Плеханов, автор дослідження про роль визначних особистостей в історії, вважає, що великих людей створюють великі часи. Дрібний політик використовує ситуацію в своїх інтересах і нічого не робить для людей. Великий же політик в цій ситуації знаходить рішення, яке підносить людину, робить її великою та вільною.

Російський історик М. Карамзін називав визначних особистостей «улюбленцями неба, розсіяними в просторі часу», які «вирішують долю людства, визначають шлях його…».

Без народу історичні діячі не можуть утворювати царства, імперії, вести війни, творити історію – такою є точка зору російського публіциста М. Добролюбова. Значення великих історичних діячів він уподоблював значенню дощу, який освіжає землю, але при цьому складається все-таки з випаровувань, що піднімаються з тієї ж землі.

Отже, можемо констатувати, що існують різні точки зору на те, кого вважати великою особистістю. Але, попри відмінності, всі вони сходяться на тому, що:

·        Історичний процес складається з життєдіяльності людей. Вони трудяться, виробляють матеріальні та духовні цінності. Вони передають ці цінності , а також традиції, звичаї, культурні досягнення із покоління в покоління. Але на фоні історії завжди були особистості, які в силу ряду причин виділилися із числа решти: одні – своєю мудрістю, інші – своєю жорстокістю, треті – організаторськими здібностями чи військовими талантами.

·        Видатними люди не народжуються. Ними стають за певних історичних умов.

·        Щоб стати великим державним діячем, потрібні виняткові обставини, які виникають на крутих поворотах історії і визначають величезний вплив на подальший розвиток людства.

·        Сама людина повинна мати блискучий розум, бути освіченою, розумною, сміливою, не боятися брати на себе ризик і відповідальність за прийняті рішення і доводити їх до завершення.

·        Великою є людина, яка сприяє соціальному прогресу і вирішенню тих завдань, які ставить його час. Яким би не було наше ставлення до Й. Сталіна, але він, за словами У. Черчілля, одержав Росію з сохою, а залишив з атомною бомбою.