Документальні джерела

Письмове пояснення про збитки, нанесені німцями школам

і політосвітнім установам Лосинівського району в час окупації

До німецької окупації в Лосинівському районі було 4 середніх школи, 12 неповносередніх і 14 початкових шкіл, а в них навчалося 6895 учнів, зокрема у 8-10 класах середніх шкіл навчалося 618 учнів. Школи цілком і повністю були забезпечені приміщеннями; 5000 учнів навчалося в одну зміну, достатня кількість парт, та іншої потрібної меблі.
Шкільні приміщення добре були відремонтовані, майже в усіх школах пофарбовані підлоги, вікна, двері. Приміщення с/шкіл: Галиці, Лосинівки, Макиївки в 1941 році були справжніми культурними центрами сіл, в школах тут було чисто, привітно, була багата обстановка.

В школах району було: 24 фізичних і хімічних кабінетів, а в них наочних приладів на 500.000 крб., 8 військово-фізкультурних кабінетів, в них майна було на 115.000 крб., 12 піонерських клубів, де майна було на 109.000 крб., 28 шкільних дитячих бібліотек, у яких було 39850 примірників літератури на суму 280.000 крб.

В районі працювало 247 учителів, з яких 56 мали закінчену вищу освіту, 97 закінчили середню педагогічну освіту і 47 – за учительський інститут, орденоносець-директор Лосинівської с/школи Коваль Микола Михайлович, кращі вчителі району: Мотильова Ф. М., Зайцева, Олійник К. Х., Клименко П. В., Чуриба Н. О., Вірьовка М. І. і багато інших. 2 школи були затверджені учасниками Всесоюзної сільсько-господарської виставки.

Літом, щороку 200-250 учнів відпочивали в дитячому лагері, діти сироти жили в колгоспних патронатах, яких було 48.

З приходом німців в район, народна освіта від трудящих цими палачами була відібрана. Німці, разом з німецько-українськими націоналістами, закрили Радянську школу, заборонялася будь-яка політична діяльність. Німці в районі закрили 4 середніх, 12 неповно-середніх і 14 початкових шкіл. Шкільні приміщення перетворили на конюшні, амбри, комендантські катівні. Так, приміром 18/ХІІ–41 р. офіцер переходової німецької частини наказав у приміщенні Макіївської середньої школи поставити біля 150 кованих коней на фарбовану підлогу, коней прив’язували до парт, які служили замість ясел, а сільський кат-староста села Чумак, щоб коням краще було заходити, виганяв селян підвозити під східці гній, партами й столами німці топили. Нове приміщення Коломійцівської неповно-середньої школи шеф району, зрадник – Саливон Омелько перевіз собі під «маєток». Нове двоповерхове шкільне приміщення Лосинівської середньої школи німецький комендант Топфер почав переробляти під зерносховище, а скло з вікон поліцейські кати району забрали для своїх потреб. Галицьку середню школу зайняв німецький поміщик Брандт, він по виганяв з квартир учителів і готувався привезти свою «Frau», в шкільне подвір’я заходити заборонено, користуватися, навіть, відхідниками було заборонено теж. В Р-Степанівській Н. С. школі жив комендант, діти не вчилися, бо не було приміщення, а німець один займав двоповерхове приміщення.

Німецько-українські націоналісти в погоні за якою нібудь формою державності, відкрили в районі 11 так званих «народних шкіл», в яких за вказівкою німців навчали грамоті з І по IV класів. Німці заборонили викладання російської мови, проводити «політику» в школі, заборонили вчителям проводити виробничі наради. Німці ненавиділи школи, а їхні найманці намагалися вислужитися перед ними, вони нищили літературу бібліотек, давали вказівки виривати з підручників портрети вождя, керівників партії та уряду. Географічні карти на уроках використовувати було заборонено, а потім у донесеннях до польової комендатури до хрипоти кричали: «Ми ваші, дивіться, ось наше нутро». Зав. Лосинівським тодішнім «РІНО» у донесенні польовому коменданту писав таке: «На Ваше…відповідаю, що вся література, шкідлива для дітей, вилучена через отруйний комуністичний дурман» (підпис – Дигал). Учителів, що саботували розпорядження, знімали з роботи, так, приміром, учителя Дмитерка С. Г. та Рудіча зняли з роботи з забороною «служити» в школах. Непокірних та підозрілих німці висилали на непосильні роботи. Учитель Примушко В. М. рік працював в концентраційних лагерях, учительку Коваленко понад півтора року примушували грузити вантажі в Ніжині, кілька разів Коваленко тікала, за це її били. Учительку математики Сенесюту спіймали вночі і вивезли на каторгу в Німеччину. 5 учителів німці розстріляли, серед них орденоносця Коваля Миколу Михайловича, вчительку-партизанку Мотильову Ф. М. Учитель Кононенко В.Г. мав зв'язок з партизанами, подавав допомогу зброєю. За це жандармерія і поліція кілька разів знущалися, пограбували. 11 учителів Лосинівської с/школи активно допомагали партизанам, пускали німецькі поїзди під укіс – брати Іван і Грицько Потильчаки, працювали зв’язковими – Пузін, Костюченко, учні: Гавриш Андрій, Кошарний Дмитро, Маляренко Ол., брати Іван і Микола Кошарні, учень Вовк – в партизанському загоні «За Родину» працювали бійцями. Геройською смертю партизана загинув учень 8 класу Кошарний Микола.

…Після звільнення району від німецьких окупантів відновлено роботу 4 середніх, 12 н. с. шкіл і 14 початкових, в яких навчається 3987 учнів. В школах працює 204 учителі, 15 воєнруків, 16 старших піонервожатих. З загального числа учнів комсомольців піонерів ребята працюють в гуртках політичних, музичних, драматичних, співочих, літературних. Організовано готуються до районної олімпіади самодіяльного мистецтва. Учителі в 16 гуртках, 1303 учнів в 39 гуртках вивчають книгу тов. Сталіна «Про Велику Вітчизняну війну Радянського Союзу». Учителі й учні беруть активну участь у відновленні господарства в районі, в громадському житті району, разом з усіма трудящими допомагають фронту. Учителі і учні придбали квитки 3-ї лотереї на 71 000 крб., на танкову колону «Колгоспники Чернігівщини» внесли 15 900 крб. своїх заощаджень, 32 000 крб. – дітям сиротам. Відновлено роботу 10 сільських клубів і 36 хат читалень.

Державний архів Чернігівської області.