Доба Середньовіччя

Середні віки – це період історії Європи,  що  датується V-XV ст. Першими термін «середні віки» стали використовувати в ХV-XVІ ст. італійські мислителі. Цією назвою вони характеризували великий історичний період між двома «просвіченими епохами – Античністю та Відродженням. Добу  V-XV ст. вони вважали часом дикунства і вварварства, коли було втрачено й забуто досягнення античної культури.

Із часом термін «середні віки»набув поширення й закріпився за періодом європейської історії від середини  V до кінця XV ст., хоча й набув дещо іншого значення. В історії людства не буває марно втраченого часу. Цей період також має як свої втрати, так і здобутки.

Середньовіччя в історії Європи прийнято поділяти на три періоди:

Період	Характерні риси
Раннє Середньовіччя (кінець V-Х ст.)	Зародження та становлення західноєвропейської християнської середньовічної цивілізації
Розвинене Середньовіччя (ХІ-перша пол. ХІV ст.)	Розквіт західноєвропейської християнської середьовічної цивілізації)
Пізнє Середньовіччя (др.пол. ХІV-кінець XV ст.)	За вдалим висловом нідерландського історика ХХ ст. Йогана Гейзінга, це «осінь Середньовіччя», або епоха пишного і прекрасного відцвітання середньовічної культури, що завершує історію середніх віків

Як бачимо, ця періодизаціядещо співпадає з тією, що запропонував французький історик Жан Гімпел. Мені також ця періодизація видається найбільш прийнятною.

ІV-Х ст. французький історик називає періодом «агресивного і темного варварства».

У 395 р. Римська імперія розпалася на Західну і Східну. Східна – Візантійська імперія- проіснувала до 1453 р. і загинула під ударами турків-османів. А от Західна Римська імперія сповна пізнала нападів варварів:

у 410 р. Рим грабували вестготи Аларіха;

у 451 р. римляни розгромили гуннів на Каталаунських полях;

у 455 р. Рим був знову захоплений та пограбований, тепер уже вандалами;

у 476 р. останній римський імператор Ромул Августул був позбавлений влади остготськисм вождем Одоакром. Західна Римська імперія припинила своє існування.

Паралелльно з цим йшов процес формування варварських королівств:

418 р. – Вестготське королівство у Південний Галії;

429 р. – Вандальське королівство у Північній Африці;

486 р. – Франкське королівство в Північній Галлії;

493 р. -  Остготське королівство на Апеннінському півострові;

449 р. -  Англосаксонські королівства на острові Британія.

Це був час формування середньовічної Європивнаслідок поєднання традиційної античної цивілізації з традиціями варварських народів на основі християнства.

Період ІV-Х ст. дійсно можна назвати агресивним: це був період війн та завоювань, бажання підпорядкувати своїй владі якомога більше територій:

Карл Великий зміг об’єднати у межах своєї держави більшу частину Західної Європи і у 800 р. створити Франкську імперію, яка проіснувала до 843 р. і в результаті Верденського договору розпалася на Францію, Німеччину, Італію;

починаючи з кінця VІІІ ст. Європа стає об’єктом завоювань з боку норманів- предків сучасних норвежців, шведів, датчан та ісландців. У Європі їх називали вікінгами, на Русі – варягами. Це були жорстокі та немилосердні  завойовники;

VІІ – VІІІ ст. – доба переможних завойовницьких походів арабів.  Після утвердження ісламу та  об’єднання в єдину державу араби завоювали північ Африки та Піренейський півострів;

своїми завоюваннями в цей період відзначилася Візантійська імперія, Німеччина, Київська Русь, держави Центральної та Східної Європи.

Багатьом дослідникам раннє Середньовіччя видається досить похмурим, оскільки людство було темним, безграмотним, підвладним церкві. Люди боялися кари небесної, усі їх погляди були звернуті до Бога, а земні радощі вважалися спокусами диявола. Людина була безсила перед природою, перед Богом, перд хворобами.

ХІ-ХІІІ ст. французький історик називає «юнацьким періодом» в історії Середньовіччя, коли суспільство само винаходило і «підбирало чуже».

У Європі відбувається зростання населення. Розширюються посівні площі. З’являються нові та удосконалюються існуючі знаряддя праці: хомут – для тяглових тварин, домна –сприяла збільшенню виробництва та якості металів, гончарна піч – сприяла збільшенню кількості гончарних виробів та розширенню торгівлі, ткацький верстат збільшив продуктивність праці ткачів, а верхньобійне водяне колесо дало можливість мускульну силу людини замінити енергією води. Все це сприяло розвитку с/г, ремесла, торгівлі,виникненню міст.

Європа не лише створювала сама, а й запозичувала в інших –«підбирала чуже». Прикладом цьго можуть служити Хрестові походи. Вони тривали у 1096-1292 рр. і були викликані бажанням католицької церкви розширити свій вплив на Схід, звільнити Святу Землю від турків-сельджуків та збільшити прибутки церкви. Наслідками восьми хрестових походів стали численні людсські жертви, руйнування міст і загибель пам’ятників культури, посилення ворожнечі між Сходом і Заходом. Разом з тиим, європейці запозичили наукові знання, нові сільськогосподарські культури, нові звичаї (використання подушок, виделок, миття рук перед їжею тощо). Розширилися знання європейців про світ, більш інтенсивно стала розвиватися торгівля між Заходом та Сходом.

Німецькі рицарі намагаються завоювати слов’янські та прибалтійські землі.

Значні зміни в розвиток народів Східної Європи, ососбливо руських князівств, внесли монгольські завоюваннясередини ХІІІ ст., адже на декілька століть визначило долю поневолених народів.

Саме в цей час

англійці «винайшли» парламент – станово-представницький орган влади. Згодом такі ж парламенти виникли і в інших державах;.

з’являються перші університети, розвиваються науки, література,мистецтво; поширюється переписування книг.

Розом з тим, католицька церква продовжувала панувати над умами людей.

1300-1450 рр. в періодизації Жана Гімпела позначені роками економічного спаду, «огрубіння, спрощення суспільства».

 Cтолітня війна 1337-1453;

Занепад Візантійської імперії – східного православного центру і загибель Візантійської імперії 1 453 р. Турки-османи тепр мали плацдарм для подальшої агресії на Схід

Гуситський рух у Чехіх 1419-1437 рр.

Боротьба католицької церкви проти єретиків (катарів, вальденсів, альбігойців, гуситів)

1450-до XVІІст. – народження Нового світу

Великі географічні відкриття та їх наслідки...