пʼятниця, 18 грудня 2015 р.

Зовнішньополітична діяльність Б. Хмельницького

Уявіть себе учасником старшинської ради у січні 1654 р.- радником Б. Хмельницького з питань зовнішньої політики. Вас просять висловитися щодо можливості встановлення союзу з тією чи іншою країною. Щоб ви відповіли? Зауважте, що від вас чекають аналізу ймовірних позитивних і негативних наслідків реалізації запропонованих вами зовнішньополітичних союзів.

  1. Причини, що спонукають шукати союзу з котроюсь із країн:
-          економічна криза в країні
-          втома від війни, зневіра у можливостях успішного завершення війни, розчарування у діяльності гетьманського уряду;
-          різке загострення внутрішньо- та зовнішньополітичної ситуації в країні після битви під Берестечком (1651 р.);
-          ненадійність союзника – Кримського ханства;
-          жодна з країн-сусідів не надала реальної допомоги, оскільки кожна переслідує свої цілі і шукає своєї вигоди з протистояння українців та поляків;
-          у очах більшості володарів європейських держав події в Україні – це бунт проти законного свого господаря – польського короля;
-          Річ Посполита – сильна держава і знаходить сили продовжувати війну, використовує найманців;
-          загроза того, що котрась із католицьких країн надасть реальну допомогу Польщі;
-          трагедія України в цей час полягала в тому, що як соборна держава вона могла виникнути лише під протекторатом одного з прихильних сусідів.
-          і таких сусідів, які реально могли б вплинути на події,  було чотири: Річ Посполита, Кримське хансьво, Османська імперія, Московська держава.


Країна
Позитивні наслідки
Негативні наслідки
Річ Посполита
- Союз з Р.П.  дає можливість припинити війну і приступити до вирішення внутрішніх проблем;
- Будь-які угоди, укладені з Р.П., не дають гарантії того, що вони будуть прийняті польським сеймом і будуть виконуватися, адже Р.П. «спить і бачить», як би повернути назад втрачену владу над укр. землями, втрачені землі та прибутки від експлуатації селян;
- Немає також гарантії того, що Османська імперія в союзі з Кримськ. ханством не розпочнуть війну проти Р.П., щоб зробити спробу відвоювати укр. землі;
- Невідомо, як на цей союз зреагує Моск. держава, яка відкрито заявила про бажання зібрати під своєю владою руські землі. Її могутність зростає, тоді як Польща знесилена війною.
Кримське ханство
- Було союзником Б. Хмельницького у війні;
- З допомогою кримських татар було здобуто ряд блискучих перемог (наприклад,під Ж. Водами, Корсунем, Пилявцями, що сприяло розростанню повстання у визвольну війну);

- Мусульманська країна;
- Ненадійний союзник, який неодноразово зраджував (Берестечко, Жванець);
- Незацікавленість Кр. ханства у тому, щоб Укр. була вільною, незалежною, адже завжди розглядала укр. землі як територію для нападів та пограбувань;
- Татари в українців асоціюються зі словом ворог, багато хто був незадоволений союзом Б.Х. з татарами у війні
Османська імперія
- Сильна, могутня держава, в союзі з якою можна здолати Р.П.;
- Неодноразово висловлювала бажання взяти протекторат над українськими землями;
- Не перешкоджала союзу України зі своїм васалом Кримським ханством;
У 1650 р. укладено угоду із О.і. про надання укр. купцям права перетинати Чорне море, торгувати без мита в турецьких володіннях;
- Спираючись на турецьку підтримку, у вересні 1650 р. гетьман направив велике козацьке військо до Молдавії, маючи на меті укладення шлюбу свого сина Тимоша з донькою молд господаря.
- Османська імперія – це інша релігія, мусульманський світ;
- Ненадійний союзник, оскільки про готовність допомогти у боротьбі проти Р.П. лише говорить, а допомагати не поспішає;
- Немає гарантії того, що Османська імперія буде дотримуватися умов укладеного договору, особливо в питанні релігії;
- Османська імперія в укр. населення асоціюється як ворог, що неодноразово нападав на укр. землі, грабував і т.д.;
- Не зацікавлена в існуванні сильної незалежної Укр. держави.
Московська держава
- Приналежність до одного й того ж віросповідання;
- Спільна політична доля за часів Київської Русі;
- Близькість мови і культури;
- Була слабша у військово-політичному відношенні порівняно з Туреччиною, що давало надію на збереження Україною державної самостійності;
- Москва бажає приєднати нові землі;
- Розширити свій вплив на захід;
- Москві потрібне сильне козацьке військо, яке вона зможе використати для реалізації своїх зовнішньополітичних завдань, зокрема, відвоювання у Польщі втрачених земель;
- Козацьке військо буде використане для боротьби проти турків і татар, а також для спроб здобути вихід до Чорн. моря.
Немає гарантії того, що Москва не буде порушувати умови укладеного договору;
- Московська держава і Гетьманщина різняться між собою: Укр. республіка, де немає феодального землеволодіння та кріпацтва, існує вільнонаймана праця, міське самоврядування, вільні відносини з усім культурним світом, розквіт освіти і науки. Московія – абсолютна монархія, з феодальним землеволодінням та кріпацтвом, міста не мають самоврядування, культурі притаманні замкненість суворість, повне неприйняття всього іноземного, релігійний фанатизм, до того ж Москва майже позбавлена культурних зв’язків із Західною Європою;
- Москва не зацікавлена в існуваннні незалежної України

Немає коментарів:

Дописати коментар